1Усі ізраїльські племена прибули до Давида в Хеврон і сказали йому: Ось ми — твоя кістка і твоє тіло!
2І вчора, і третього дня, коли Саул був царем над нами, ти був тим, хто вводив і виводив Ізраїля, і Господь сказав тобі: Ти пастимеш Мій народ, Ізраїль, і ти будеш проводирем над Ізраїлем!
3Тож усі ізраїльські старійшини прийшли до царя в Хеврон, і цар Давид склав у Хевроні з ними завіт перед Господом, — і вони помазують Давида на царя над усім Ізраїлем.
4Давид був тридцятилітнього віку, коли він зацарював, і царював сорок років
5(над Юдою в Хевроні він царював сім років і шість місяців, а в Єрусалимі над усім Ізраїлем і Юдою він царював тридцять три роки).
6Якось пішов Давид та його люди на Єрусалим, на Євусея, який жив у тій землі. А Давидові переказали: Не входи сюди, бо повстали сліпі та криві, кажучи: Сюди не ввійде Давид!
7Та Давид захопив укріплення Сіон (це місто Давида).
8І в той день Давид сказав: Кожний, хто вбиває Євусея, нехай уразить кинджалом сліпих, кривих і тих, хто ненавидить душу Давида! Через це кажуть: Сліпі та криві не ввійдуть до Господнього дому.
9І Давид поселився в укріпленні, і назвали його Містом Давида. Довкола замку він збудував місто і свій дім.
10І Давид ставав дедалі більш могутнім, і Господь Вседержитель був із ним.
11Хірам, цар Тира, відіслав до Давида послів, кедрове дерево і будівничих, столярів, каменярів і будівничих, і вони збудували дім Давидові.
12І пізнав Давид, що Господь підготував його на царя над Ізраїлем, і що його царство прославилося через Його народ Ізраїль.
13І Давид взяв ще жінок і наложниць з Єрусалима після того, як прийшов він з Хеврону, і були в Давида ще сини і дочки.
14Ось це — імена тих, які йому народилися в Єрусалимі: Самус, Совав, Натан, Соломон,
15Евеар, Елісус, Нафек, Єфієс,
16Елісама, Елідай, Еліфалат, Самай, Єссіват, Натан, Ґаламаан, Єваар, Теісус, Елфалат, Наґед, Нафек, Яната, Леасамус, Ваалімат, Еліфалат.
17А филистимці почули, що Давида помазали на царя над Ізраїлем, і прийшли всі филистимці шукати Давида. А Давид почув і піднявся в укріплення.
18Филистимці прийшли і зійшлися в Долині титанів.
19І Давид звернувся до Господа, запитуючи: Чи йти мені на филистимців і чи віддаси їх у мої руки? А Господь промовив до Давида: Іди, бо безсумнівно видам филистимців у твої руки!
20Тож Давид прийшов з верхніх ущелин, і там побив филистимців, і сказав Давид: Господь побив моїх ворогів-филистимців переді мною так, як буває прорив води! Тому названо це місце: З верхніх ущелин.
21Вони залишили там своїх богів, а Давид і мужі, які були з ним, забрали їх.
22І знову прийшли филистимці й зійшлися в Долині титанів.
23І знову Давид запитав у Господа, та Господь сказав: Не підеш їм назустріч, зверни вбік від них і зачекай їх біля Місця плачу!
24І буде, коли ти почуєш голос приглушеного звуку лісу Місця плачу, тоді виступиш проти них, бо в той час вийде Господь перед тобою, щоб уразити в бою филистимців!
25І вчинив Давид так, як йому заповів Господь, і він громив филистимців від Ґаваона аж до землі Ґазира.