1І сталося, коли Господь забирав Іллю у вихорі, так, наче на небо, то Ілля та Елісей подорожували з Ґалґала.
2І сказав Ілля Елісеєві: Перебувай тут, бо Господь мене послав аж у Ветиль. Та Елісей сказав: Нехай живе Господь, і нехай живе твоя душа, не залишу тебе! І вони прийшли до Ветиля.
3А сини пророків, які у Ветилі, поприходили до Елісея й сказали йому: Чи ти вже знаєш, що сьогодні Господь забирає твого володаря над твоєю головою? А він відповів: І я знаю, — мовчіть!
4І промовив Ілля до Елісея: Перебувай тут, бо Господь послав мене в Єрихон. І сказав Елісей: Нехай живе Господь, і хай живе твоя душа, не залишу тебе! І вони прийшли до Єрихона.
5І наблизилися до Елісея сини пророків, які в Єрихоні, і сказали йому: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь забирає твого володаря з-понад твоєї голови? А він відповів: І я знаю, — мовчіть!
6І сказав йому Ілля: Перебувай тут, бо Господь послав мене аж до Йордану. Та Елісей сказав: Нехай живе Господь, і нехай живе твоя душа, не залишу тебе! І вони пішли обидва разом.
7А сини пророків, п’ятдесят чоловік, стали напроти вдалині. Вони ж обидва стали біля Йордану.
8Ілля взяв свій плащ, звинув і вдарив об воду, і вода розступилася по обидва боки, і вони обидва перейшли до пустелі.
9І сталося, коли вони переходили, то Ілля промовив до Елісея: Проси, що маю зробити для тебе, перш, ніж я буду забраний від тебе! А Елісей сказав: Нехай на мені буде вдвічі більше твого духа!
10Тяжкого попросив ти, — відповів Ілля, — якщо побачиш, як мене забирають від тебе, то буде тобі так. А якщо ні, — не буде.
11І сталося, коли вони йшли, розмовляючи, аж ось з’явилися вогненна колісниця, вогненні коні, та й розділили їх обох, — Ілля у вихорі був забраний, наче на небо.
12А Елісей побачив і закричав: Батьку, батьку, колісниця Ізраїля і його вершник! І більше він його не побачив, схопив свій одяг і роздер його на дві частини.
13І він підняв плащ Іллі, який упав на Елісея, і Елісей повернувся, і став на березі Йордану.
14Він узяв плащ Іллі, який упав на нього, ударив по воді, та вона не розступилася. І він сказав: Де Бог Іллі? І вдарив по воді, і води розступилися сюди й туди, і Елісей перейшов.
15І побачили його сини пророків, які були напроти в Єрихоні, і сказали: Спочив дух Іллі на Елісеєві. І вони вийшли йому назустріч, і поклонилися йому до землі.
16Вони сказали йому: Ось з твоїми слугами — п’ятдесят чоловік, придатних до війни. Пішовши, хай пошукають за твоїм володарем, чи часом Господній Дух не взяв його і не кинув його в Йордан, чи на одну з гір або на якусь вершину. І сказав Елісей: Не посилайте!
17Та вони налягали на нього доти, доки не засоромився, і він сказав: Пошліть! І послали п’ятдесят мужів, і три дні шукали, але не знайшли його.
18Вони повернулися до нього, а він перебував у Єрихоні. Тож Елісей сказав: Хіба я не сказав вам: Не йдіть?
19А мужі міста промовили до Елісея: Ось проживання в місті добре, так, як володар бачить, та води погані, і земля неплідна.
20І сказав Елісей: Візьміть мені нове відро і покладіть туди сіль! І принесли йому.
21І Елісей вийшов до водного джерела, і кинув туди сіль, кажучи: Так говорить Господь: Оздоровляю ці води, більше не буде звідси смерті й неплідності.
22І вилікувалися води аж до цього дня за словом Елісея, яке він сказав.
23І він пішов звідти до Ветиля. Коли він ішов дорогою, то малі діти вийшли з міста, глузували з нього і казали йому: Іди, лисий, іди!
24І він повернувся за ними, побачив їх і прокляв їх в Ім’я Господнє. І ось з лісу вийшли дві ведмедиці та роздерли з них сорок двох дітей.
25І він пішов звідси до гори Кармил, а звідти повернувся в Самарію.