1А про служіння святим мені зайве писати вам,
2бо знаю вашу готовність; нею хвалюся за вас перед македонцями, що Ахая від минулого року готова, — ваша ревність заохотила багатьох.
3Тож я послав братів, щоб те, чим ми хвалилися щодо вас, не виявилося в цьому випадку даремним, а щоб, як я сказав, ви були готові.
4Як прийдуть зі мною македонці й знайдуть вас неготовими, щоб ми не були засоромлені з приводу того, [чим хвалилися], а про вас і не говорю.
5Отже, я вважав необхідним просити братів, аби пішли до вас заздалегідь і підготували щедрий дар, про який ви наперед сповістили, щоб він був готовий — саме як щедрий дар, а не як вимушений.
6Втім, хто сіє скупо, той скупо і жатиме, а хто сіє щедро, той щедро і пожне.
7Кожний нехай дає за велінням серця, а не з жалем чи з примусу, адже Бог любить того, хто дає з радістю.
8А Бог спроможний збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви завжди в усьому мали повний достаток і збагачувалися всяким добрим ділом,
9як написано: Розсипав, роздав бідним; його праведність перебуває навіки!
10А Той, Хто дає насіння та хліб сіячеві на поживу, нехай зростить і примножить ваше «насіння» і нехай виростить плоди вашої праведності.
11У всьому збагачуйтеся різноманітною щирістю, яка через нас складає подяку Богові.
12Бо справа цього служіння не тільки задовольняє потреби святих, вона переповнена численними подяками Богові.
13Завдяки досвідові цього служіння вони славлять Бога за ваше підкорення Євангелію Христа, яке ви сповідуєте, та за щирість спілкування з ними та з усіма.
14Тож у своїй молитві за вас вони прагнуть до вас через превелику Божу благодать, яка над вами.
15Подяка Богові за Його невимовний дар!