1Ахаз був двадцятилітнього віку, коли він зацарював, і шістнадцять років царював у Єрусалимі. Та він не робив того, що правильне перед Господом, як Давид, його батько,
2а пішов дорогами царів Ізраїля. Адже й різьблене зробив своїм ідолам,
3приносив жертви в Ґевененомі та провів своїх дітей через вогонь за огидливими вчинками народів, яких Господь вигубив з-перед синів Ізраїля,
4і кадив ладаном на високих місцях, на дахах і під усяким розлогим деревом.
5І Господь, його Бог, видав його в руки царя Сирії, і той завдав йому поразки, і взяв з них у полон багато бранців, і привів у Дамаск. Але і в руки царя Ізраїля видав його, і він учинив у нього великий погром.
6Факей, син Ромелія, цар Ізраїля, в один день убив у племені Юди сто двадцять тисяч чоловік, могутніх силою, тому що вони залишили Господа, Бога їхніх батьків.
7Езекрій, силач з Єфрема, убив Маасея, сина царя, Ездрікама, володаря його дому, і Елкана, царського заступника.
8Сини Ізраїля захопили в полон з їхніх братів триста тисяч жінок, синів і дочок, взяли з них багато здобичі й принесли здобич до Самарії.
9Там був Господній пророк на ім’я Одид, і він вийшов назустріч військам, які прибували до Самарії, і сказав їм: Ось гнів Господа, Бога ваших батьків, на Юді, і Він видав їх у ваші руки, і ви вбили декого з них у гніві. Це аж до неба дійшло!
10Тепер же ви говорите, що затримаєте собі синів Юди і Єрусалим за рабів і рабинь. Дивіться, хіба я не є з вами, щоби свідчити Господом, вашим Богом?
11Тож тепер послухайте мене і поверніть полонених, яких ви взяли з ваших братів, бо на вас — гнів Господнього обурення!
12І піднялися володарі із синів Єфрема — Удія, син Івана, Варахія, син Мосоламота, Езекія, син Селлима, і Амасія, син Ходлія, проти тих, хто приходив з війни,
13і сказали їм: Не вводьте сюди до нас полонених, бо ви говорите, щоб ми згрішили проти Господа, додали до наших гріхів і до беззаконня, бо наш гріх великий, і над Ізраїлем гнів Господнього обурення!
14І воїни залишили полонених і здобич перед володарями і всім зібранням.
15І встали мужі, які були покликані по імені, брали з полонених і одягнули всіх нагих зі здобичі, одягнули їх, взули їх, дали їсти, помазали, посадили на ослів кожного хворого і доставили їх до Єрихону, міста фініків, до їхніх братів, і повернулися в Самарію.
16У той час Ахаз послав до царя ассирійців, щоб допомогли йому
17і в цьому, бо напали ідумейці, побили в племені Юди і взяли в полон полонених.
18А чужинці повстали проти міст на рівнині й на півдні Юди, і захопили Ветсамус, Елон, Ґадирот, Сохо та його села, Тамну та її села, Ґамзо та його села, і там поселилися.
19Бо Господь упокорив Юду через Ахаза, царя Юди, тому що він повністю відступив від Господа.
20І виступив проти нього Таґлатфелласар, цар ассирійців, і побив його.
21І взяв Ахаз те, що в Господньому домі, і те, що в домі царя і володарів, і дав цареві Ассура, та не було йому на допомогу,
22але радше, щоб завдати йому болю. І продовжував відступати від Господа, — цар сказав:
23Шукатиму богів Дамаску, які мене б’ють. І сказав: Адже боги царя Сирії, вони їх укріпляють, тому їм тепер принесу жертву, і зглянуться на мене. І вони стали йому і всьому Ізраїлю каменем спотикання.
24І видалив Ахаз посуд з Господнього дому, знищив його, замкнув двері Господнього дому і зробив собі жертовники на кожному куті в Єрусалимі.
25І в кожному місті та місті в племені Юди зробив високі місця, щоб кадити ладаном чужим богам. І вони викликали гнів Господа, Бога їхніх батьків.
26А решта оповідей про нього та його перші й останні діла, ось вони записані в книзі царів Юди й Ізраїля.
27Ахаз заснув зі своїми батьками і його поховали в місті Давида, однак не внесли його до гробниць царів Ізраїля. А замість нього зацарював Езекія, його син.