1Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми звалися Божими дітьми! І такими ми є. Світ нас не знає, тому що Його не пізнав.
2Улюблені! Тепер ми — Божі діти, але ще не виявилося, що будемо. Знаємо, що коли Він з’явиться, ми будемо подібні до Нього, адже побачимо Його таким, який Він є.
3І кожний, хто має цю надію на Нього, очищає себе, як і Він чистий.
4Кожний, хто чинить гріх, чинить і беззаконня, бо гріх є беззаконням.
5І ви знаєте, що Він з’явився, аби взяти [наші] гріхи, а в Ньому гріха немає.
6Кожний, хто в Ньому перебуває, не грішить. Кожний, хто грішить, не бачив Його і не пізнав Його.
7Дітоньки, хай ніхто вас не вводить в оману. Хто чинить правду, той праведний, як праведний Він.
8Хто чинить гріх, той від диявола, адже диявол грішить від початку. Тому з’явився Божий Син, щоби знищити діла диявола.
9Кожний, хто народився від Бога, не чинить гріха, бо Його зачаток у ньому перебуває; він не може грішити, оскільки народжений від Бога.
10Так виявляються Божі діти і діти диявола: кожний, хто не чинить праведності, той не від Бога, як і той, хто не любить свого брата.
11Адже це та звістка, яку ви чули від початку: щоб ми любили одне одного;
12не так, як Каїн, котрий був від лукавого й убив свого брата. З якої причини він убив його? Тому що його діла були злі, а діла брата — праведні.
13Не дивуйтеся, брати [мої], коли світ вас ненавидить.
14Ми знаємо, що ми перейшли від смерті до життя, бо любимо братів. А хто не любить [брата], той перебуває в смерті.
15Кожний, хто ненавидить свого брата, той убивця. А ви знаєте, що жодний убивця не має в собі вічного життя, яке б у ньому перебувало.
16Ми пізнали любов з того, що Він поклав Свою душу за нас; і ми маємо класти душі за братів.
17А хто має багатство світу й бачить, що його брат у нестатках, та зачиняє своє серце від нього, то як же може Божа любов перебувати в такому?
18Дітоньки [мої], любімо не словом та язиком, але ділом та правдою!
19Із цього довідаємося, що ми від правди, і заспокоїмо перед Ним наше серце,
20бо коли звинувачує наше серце, то Бог більший від нашого серця і знає все.
21Улюблені, коли наше серце не звинувачує [нас], то маємо сміливість перед Богом,
22і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, оскільки зберігаємо Його заповіді й робимо те, що Йому до вподоби.
23І це Його заповідь, щоб ми повірили в Ім’я Його Сина Ісуса Христа, і любили одне одного, як Він нам заповів.
24А хто зберігає Його заповіді, той у Ньому перебуває, а Він — у ньому, а що Він у нас перебуває, дізнаємося від Духа, Якого Він нам дав.