1Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць.
2А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний.
3Тож Мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу.
4І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, Хто мене судить, то Господь.
5Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, Який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, — тоді кожному буде похвала від Бога.
6Це, брати, відніс я до себе й до Аполлоса задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано, аби ви один перед одним не ставили себе вище за інших.
7Бо хто тебе виділяє? Що ти маєш, чого б ти не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, неначе той, хто не одержав?
8Ось ви наситилися, ось ви збагатилися і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати!
9Але я вважаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, адже ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей.
10Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті.
11Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося,
12трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо,
13коли лають — молимося; ми стали, наче сміття для світу, як покидьки для всіх аж досі.
14Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю, як своїх любих дітей.
15Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі.
16Тож благаю я вас: наслідуйте мене, [як і я — Христа].
17Задля цього послав я до вас Тимофія, який є моїм улюбленим і вірним сином у Господі; він вам пригадає мої дороги в Христі Ісусі, як я всюди, у кожній Церкві навчаю.
18Бо деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас.
19Якщо Господь забажає, я прийду незабаром до вас і пізнаю не слово гордіїв, а силу.
20Адже Царство Боже не в слові, а в силі.
21Чого бажаєте? Чи маю прийти до вас з різкою, чи з любов’ю та духом лагідності?