1Горе місту, нечистому і опоганеному, і насильникові!
2Не дослухається голосу, не приймає настанов, на Господа не сподівається, до Бога не наближається.
3Князі його посеред нього – то леви ревучі, судді його – вечірні вовки, що не залишають до ранку жодної кістки.
4Пророки його – люди легковажні, підступні, священики його опоганюють святиню, зневажають закон.
5Господь праведний посеред нього, не чинить неправди, щоранку являє суд Свій неодмінно; проте лиходій не відає сорому.
6Я винищив народи, зруйнував їхні фортеці; порожніми вчинив їхні вулиці, аж так, що вже ніхто не ходить ними; розорені міста їхні: немає жодної людини, немає мешканців.
7Я казав: Бійся тільки Мене, приймай повчання Мої! І не буде винищене житло його, і не спіткає його зло, яке Я ухвалив для нього; а вони старанно прагнули псувати всі свої дії.
8Отож, наджидайте Мене, – говорить Господь, – до того дня, коли Я постану для спустошення, бо Мною ухвалено зібрати народи, скликати царства, щоб вилити на них обурення Моє, всю лють гніву Мого; бо вогнем ревним Моїм поглинута буде вся земля.
9Тоді знову Я дам народам уста чисті, щоб усі прикликали ймення Господнє і служили Йому однодушно.
10Із зарічних країн Ефіопії прихильники Мої – діти розпорошених Моїх – принесуть Мені дари.
11Того дня ти не будеш осоромлювати себе різними вчинками твоїми, якими ти грішив супроти Мене, бо тоді Я усуну з-поміж тебе тих, що чваняться твоєю шляхетністю, і вже не будеш удаватися до гордощів на святій горі Моїй.
12Але залишу поміж тобою народ сумирний і простий, і вони будуть сподіватися на ймення Господнє.
13Залишки Ізраїля не будуть чинити неправди, не будуть говорити неправди, і не знайдеться в устах їхніх язика підступного, бо самі будуть пастися і спочивати, і ніхто не потурбує їх.
14Радій, доню Сіону! Святкуй, Ізраїлю! Звеселюйся і радій від усього серця, доню Єрусалиму!
15Відмінив Господь вирок над тобою, прогнав ворога твого! Господь, цар Ізраїля, посеред тебе: уже ніколи не побачиш зла.
16Того дня скажуть Єрусалимові: Не бійся! І Сіонові: – Нехай не слабшають руки твої!
17Господь Бог твій, посеред тебе: Він спроможний врятувати тебе; звеселиться від тебе радістю, буде милостивий від любови до тебе, буде радіти тобою і захоплюватися.
18Тих, що сумують за урочистими святами, Я зберу; твої вони, на них тяжіє обмова.
19Ось, Я притисну в той час усіх гнобителів твоїх і порятую кульгаве, і зберу розпорошене, і приведу їх до почестей і шляхетности на всій оцій землі обмови їхньої.
20Того часу приведу вас і тоді ж таки зберу вас; бо вчиню вас вельможними і почесними поміж усіма народами землі, коли поверну полон ваш перед очима вашими, – говорить Господь.