1І звів я очі мої і побачив: Ось чотири роги.
2І сказав я Ангелові, що розмовляв зі мною: Що це? І він відповідав мені: Це роги, котрі розкидали Юдею, Ізраїля та Єрусалим.
3Потім показав мені Господь чотирьох робітників.
4І сказав я: Що вони будуть чинити? Він сказав мені так: Оці роги розкидали Юдею аж так, що ніхто не може підвести голови своєї; а оці прийшли налякати їх, збити їх, збити роги народів, що підняли ріг свій супроти землі Юдиної, щоб розпорошити її.
5І знову я здійняв очі мої і побачив: Ось муж, у котрого в руках – землемірна мотузка.
6Я запитав: Куди ти йдеш? І він сказав мені: Вимірювати Єрусалим, аби побачити, яка ширина його і яка довжина його.
7І ось Ангел, що говорив зі мною, виходить, а другий Ангел іде йому назустріч,
8І сказав він цьому: Іди скоріше, скажи цьому юнакові: Єрусалим буде заселений поза мурами через силу-силенну людей і худоби в ньому.
9І Я буду для нього, – говорить Господь, – вогненним муром довкруж нього і прославлюся серед нього.
10Гей, гей! Утікайте з північного краю, – говорить Господь, – бо на чотири вітри небесні Я розпорошив вас, – говорить Господь.
11Рятуйся, Сіоне, що замешкав у доньки Вавилону.
12Бо так говорить Господь Саваот, Котрий для слави послав мене до народів, що грабували вас; бо той, хто торкається до вас, торкається зіниці ока Його.
13І ось, Я піднесу руку Мою на них, і вони стануть здобиччю служників своїх, і тоді спізнаєте, що Господь Саваот послав Мене.
14Радій і веселися, доню Сіону! Бо ось, Я прийду і житиму посеред тебе, – говорить Господь.
15І прибіжать до Господа численні народи того дня і будуть Моїм народом; і Я оселюся посеред тебе, і спізнаєш, що Господь Саваот послав Мене до тебе.
16Тоді Господь посяде Юдею, Свій спадок на святій землі, і знову вибере Єрусалим.
17Нехай же мовчить всіляка плоть перед Господом! Бо Він підводиться од святого житла Свого.