1І що ж, скажемо, Авраам, батько наш, надбав за плоттю?
2Якщо Авраам виправдався справами, він має похвалу, але не перед Богом.
3Бо що оповідає Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому у праведність.
4Тому, хто виконує якусь роботу, нараховується заробіток не з ласки, але з обов’язку;
5А тому, хто цього не чинить, але вірує в Того, Хто виправдовує нечестивого, віра його постає як праведність.
6Так само й Давид називає блаженною людину, котрій Бог зараховує праведність незалежно від справ.
7Блаженні, чиї беззаконня прощені і чиї гріхи покриті;
8Блаженна людина, котрій Господь не завважить гріха.
9Блаженство це стосується обрізання чи до необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахувалася як праведність.
10Коли зарахувалася? По обрізанні, чи до обрізання? Не по обрізанні, а до обрізання.
11І ознаку обрізання він прийняв, мов печать праведности через віру, котру мав у необрізанні, аж так, що він став батьком усіх віруючих у необрізанні, щоб їм також зарахувалася праведність.
12І батьком обрізаних, і не лише тих, що прийняли обрізання, але також і тих, що ходять по слідах віри батька нашого Авраама, котру він мав у необрізанні.
13Бо не Законом дарована Авраамові, або ж насінню його, обітниця – бути спадкоємцем світу, але праведністю віри.
14Бо коли спадкоємці ті, що в Законі, то марна віра і не діє обітниця;
15Бо Закон викликає гнів, тому що, де немає Закону, там немає і злочину.
16Отже, за вірою, щоб з милости було, щоб обітниця була неодмінно для всіх, не лише за Законом, але й за вірою нащадків Авраамових, котрий є батько всім нам;
17Як написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів, – перед Богом, Котрому він повірив, що животворить мертвих і називає неіснуюче, як існуюче.
18Він, понад надію, повірив надією, а тому став батьком багатьох народів, за сказаним: таким численним буде насіння твоє!
19І не знемігся він у вірі і не вважав, що тіло його, майже столітнього, уже омертвіло, і лоно Саррине вже не живе;
20Не мав сумніву в обітниці Божій через невіру, але був твердий у вірі, прославивши Бога.
21І був уповні певен, що Він міцний і виконає обіцяне.
22А тому й зараховано йому як праведність.
23А втім, не стосовно до нього одного написано, що зарахувалося йому,
24Але стосовно також до нас, зарахується й нам, що вірують у Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса Христа, Господа нашого.
25Що був виданий за гріхи наші і воскрес для виправдання нашого.