1Пісня. Псалом Асафів.
2Боже! Не змовчи, не будь мовчазним і не лишайся у спокої, Боже!
3Тому що вороги Твої загомоніли, і ненависники Твої піднесли голову.
4Супроти народу Твого підступно змовлялися, і радяться супроти тих, кого Ти бережеш.
5Сказали: ходімо, і винищимо їх, з-поміж народів, щоб не пригадували ніколи ймення Ізраїля.
6Змовилися в одну душу, ухвалили супроти Тебе спілку.
7Поселення Едома та ізмаїлтян, Моав та аґаряни,
8Ґевал і Аммон, Амалик, филистимляни з мешканцями Тиру;
9Ашшур приєднався до них; вони стали раменом для синів Лотових.
10Учини їм те саме, що й Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,
11Котрі винищені в Ен-Дорі, стали погноєм землі.
12Учини з ними, з князями їхніми, як із Оревом і Зеевом, і зі всіма вождями їхніми, як із Зевахом і Цалмунною.
13Котрі казали: Візьмімо собі у володіння поселення Божі.
14Боже мій! Нехай же будуть вони, мов порох у вихорі, мов солома на вітрі.
15Як вогонь спопеляє ліс, і як полум’я обпалює гори,
16Отак прожени їх бурею Твоєю і вихорем Твоїм приведи їх до збентеження.
17Виповни обличчя їхні соромом, щоб вони ймення Твоє шукали, Господе!
18Нехай засоромляться і збентежаться навіки-вічні, хай застидаються і загинуть.
19І нехай спізнають, що Ти, Котрого ймення Єгова, Ти єдиний Всевишній понад усією землею.