1Диригентові хору. На мелодію Лелії. Псалом Давидів.
2Урятуй мене, Боже; бо води сягають душі моєї.
3Я загруз у глибокім болоті, і немає на чому стати; зайшов у глибінь води, де швидкі потоки поглинуть мене.
4Я знесилів від зойку, пересохло горло у мене, втомилися очі мої від очікування Бога мого.
5Тих, що ненавидять мене без провини більше, аніж волосся на моїй голові. Вороги мої, які переслідують мене несправедливо, зміцніли; чого я не брав, те маю віддати.
6Боже! Ти відаєш про безум мій, і гріхи мої не утаємничені від Тебе.
7Нехай же не осоромляться в мені всі, що сподіваються на Тебе, Господе, Боже сил. Нехай не осоромляться в мені ті, що шукають Тебе, Боже Ізраїля.
8Бо заради Тебе несу я обмову, і сором покриває обличчя моє.
9Чужинцем став я для братів моїх і стороннім для синів матері моєї.
10Бо ревність за дім Твій сушить мене, і лихослів’я обмовників на Тебе падає на мене,
11Коли плачу і очищаю душу мою постами; і це додають мені до обмови.
12Вереття стало моєю одежею, і я став для них притчею.
13Проти мене говорять, сидячи біля брами, і співають у піснях ті, що п’ють вино.
14А я з молитвою моєю до Тебе, Господе, в пору добру, Боже, з великої ласки Твоєї, почуй мене в істині порятунку Твого.
15Витягни мене із твані, щоб не загрузнути мені; нехай визволюся від ненависників моїх, і від глибокої води.
16Нехай не понесе мене швидка вода, і нехай не проковтне мене глибочінь, нехай не зімкне наді мною провалля пащі своєї.
17Почуй мене, Господе, бо щедра милість Твоя; з великих щедрот Своїх зглянься наді мною.
18Не утаємничуй лиця Твого від служника Твого, бо я в скорботі; почуй мене швидше!
19Наближся до душі моєї, визволи її, заради ворогів моїх урятуй мене.
20Ти відаєш обмову про мене, сором мій і ганьбу мою; вороги мої всі перед Тобою.
21Обмова зламала серце моє, і я цілком безсилий; чекав на співчуття, але немає його, – потішувачів, але не знаходжу.
22І поклали мені в страву полину, і в спрагу мою напоїли мене оцтом.
23Нехай же трапеза їхня стане їм тенетами, і добре їство – пасткою.
24Нехай потьмяніють очі їхні, щоб не бачили, і стегна їхні вчини слабкими назавжди.
25Вилий на них лють Твою і полум’я гніву Твого нехай обгорне їх.
26Оселя їхня нехай буде спустошеною, і в шатрах їхніх нехай не буде мешканців.
27Бо кого Ти уразив, вони ще переслідують, і страждання уражених Тобою примножують.
28Долучи беззаконня до беззаконня їхнього, і нехай не увійдуть вони в правду Твою.
29Нехай викреслені будуть вони з книги живих, і з праведниками не будуть вписані.
30А я убогий і страждаю, і спасіння Твоє, Боже, піднесе мене.
31Я буду славити ймення Бога мого, піснею буду звеличувати Його у вдячності моїй.
32І буде це бажаніше Господові, аніж бик, аніж бичок з рогами і з копитами роздвоєними.
33Побачать це ті, що страждають, і зрадіють. І буде жити серце тих, що шукають Бога.
34Бо Господь зважає на вбогих і не знехтує в’язнями Своїми.
35Нехай же хвалять Його небеса і земля, і моря, і все, що рухається в них.
36Бо врятує Бог Сіон, утворить міста Юдині, і оселяться там, і успадкують їх.
37І нащадки служників Його посядуть їх, і люблячі ймення Його оселяться в них.