1Диригентові хору. На струнних інструментах. Урок Давидів.
2Почуй, Боже, молитву мою і не утаємничуйся від благання мого.
3Зважай на мене і почуй мене; я стогну від страждань моїх і волаю.
4Від голосу ворога, від гноблення од нечестивого; бо вони збирають на мене беззаконня і в гніві ненавидять мене.
5Серце моє тремтить у мені і смертельні жахи запопали мене.
6Страх і трепет спостиг мене, і жах виповнив мене.
7І я сказав: О, якби я мав крила, як у голуба! Я полинув би і перебував би у спокої.
8Далеко помандрував би я і залишився б у пустелі.
9Поквапився б сховатися від вихору, від бурі.
10Понівеч, Господе, і розділи язики їхні; бо я бачу наругу і розбрат у місті.
11Удень і вночі ходять вони скрізь по мурах його; злочини і горе посеред нього.
12Посеред нього згуба; омана і підступ не полишають вулиць його.
13Бо не ворог обмовляє мене; це я пережив би; не ненависник мій підноситься наді мною, – від нього я знайду собі притулок.
14Але ти, котрий був для мене те саме, що я сам, друг мій і близький мій,
15Із котрим ми у злагоді проводили солодкі зустрічі і ходили разом до Божого дому.
16Нехай же спіткає їх смерть, нехай живими зійдуть вони в пекло; бо злочини в оселях їхніх, серед них.
17А я покличу Бога, і Господь урятує мене.
18Увечері, і вранці, і в полудень буду благати і волати, і Він почує голос мій;
19Визволить у мирі душу мою від тих, що повстають на мене, бо їх багато проти мене.
20Почує Бог, і упокорить їх Той, що од віку Живий; тому що немає у них жодних змін; тому вони не бояться Бога.
21Вони простягли руки свої на тих, котрі з ними у мирі, порушили угоду свою;
22Уста їхні м’якіші від масла, а в серці їхньому ворожнеча; слова їхні ніжніші єлею, але вони суть оголені мечі.
23Віддай Господові турботи твої, і Він підтримає тебе. Ніколи не попустить Він захитатися праведному!
24Ти, Боже, заведеш їх до рову загибелі; кровожерні і підступні не доживуть навіть до половини днів своїх. А я на Тебе, сподіваюся.