1Диригентові хору. Учення синів Кораха.
2Як лань лине до потоків води, так душа моя прагне до Тебе, о Боже!
3Душа моя прагне до Бога міцного, живого; коли прийду і постану перед лицем Божим!
4Сльози мої були для мене хлібом удень і вночі, коли говорили мені будь-якого дня: Де Бог твій?
5Коли пригадую це, то виливаю душу мою, тому що я ходив серед велелюдности, звертав з ними до Божого дому з голосом радости і похвали святкового натовпу.
6Чого, душе моя, сумуєш і чого зазнаєш бентеги? Сподівайся на Бога; а я буду ще прославляти Його, Рятівника мого і Бога мого.
7Тужить у мені душа моя; тому я згадую Тебе із краю Йорданського, з Гермону; з гори Міцар.
8Безодня безодню кличе голосом водоспадів Твоїх; всі води Твої і хвилі Твої пройшли наді мною.
9Удень виявить Господь милість Свою і вночі пісня Йому в мене, молитва до Бога життя мого.
10Скажу Богові, захисникові моєму: Чому Ти забув мене? Для чого я сумний ходжу і страждаю від образ ворога?
11Отак, наче вражаючи кістки мої, збиткуються наді мною вороги мої, коли говорять мені чи не щодня: Де Бог твій?
12Чого, душе моя, сумуєш і чого зазнаєш бентеги? Сподівайся на Бога; а я буду ще прославляти Його, Рятівника мого і Бога мого.