1Диригентові хору. Служника Господнього Давида.
2Безчестя лиходія говорить у серці його. Немає страху Божого перед очима його.
3Бо він лестить собі в очах, наче беззаконня своє шукає, щоб зненавидіти його.
4Слова уст його – неправда і лукавство; не хоче він набиратися мудрости, щоб учиняти добро.
5На ложі своєму задумує лихе, стає на шлях, який недобрий, і не ненавидить зло.
6Господе! Милість Твоя до небес, вірність Твоя сягає хмарин.
7Праведність Твоя, мов гори Божі, і суди Твої – безодня велика! Людей і худобу охороняєш Ти, Господе!
8Яка неоцінима милість Твоя, Боже! Тому сини людські у тіні крил Твоїх мають захист.
9Насичуються від щедрости дому Твого, і з потоків солодощів Твоїх Ти напуваєш їх.
10Бо у Тобі джерело життя; у світлі Твоєму ми бачимо світло.
11Учини тривалою милість Твою до тих, що знають Тебе, і правду Твою до людей, правих у серці.
12Нехай же не підступить до мене нога гордині, і рука грішника нехай не прожене мене.
13Там упали ті, що чинять беззаконня, повалено їх, і не зможуть підвестися.