1До Тебе, Господе, волання моє; Фортеце моя! Не будь безмовним до мене, щоб за безмов’я Твого я не став схожим на того, що сходить в могилу.
2Почуй голос благань моїх, коли я звертаюся до Тебе, коли підношу руки мої у святому храмі Твоєму.
3Не погуби мене з нечестивими і з тими, що чинять неправду, котрі з ближніми своїми говорять про мир, а в серці в них зло.
4Відплати їм за діяннями їхніми, за недобрими вчинками, за справою рук їхніх відплати їм, відплати їм заслуженим ними.
5За те, що вони не уважні до діянь Господніх і до справи рук Його, Він зруйнує їх і не відтворить їх.
6Благословенний Господь, бо Він почув голос благань моїх.
7Господь – сила моя і щит мій; на Нього сподівалося серце моє, і Він допоміг мені, тому вельми зраділо серце моє; і я прославлятиму Його піснею моєю.
8Господь – сила їхня (народу Божого) і зберігає силу помазанців Своїх.
9Урятуй народ Твій і благослови спадок Твій; паси їх і піднеси їх навіки!