1Почуй, Господе, правду, прийми благання моє та молитву, що виходить з уст не ложних.
2Від Твого лиця суд мені нехай постане; нехай подивляться очі Твої на правоту.
3Ти випробував серце моє, навідав уночі, випробував мене, і нічого не знайшов; від помислів моїх не відступають уста мої.
4У діяннях людських, за словом уст Твоїх, я остерігав себе від шляхів винищувача.
5Зміцни ходу мою на шляхах Твоїх, нехай не посковзнуться ноги мої.
6До Тебе благання моє, бо Ти почуєш мене, Боже: прихили вухо Твоє до мене, зачуй слова мої.
7Покажи чудову милість Твою тим, що сподіваються на Тебе, рятуються Твоєю правицею від тих, що повстають супроти них.
8Бережи мене, мов зіницю ока; у тіні крил Твоїх прихисти мене.
9Від лиця нечестивих, які нападають на мене, – від ворогів душі моєї, що оточують мене.
10Вони заросли жиром своїм; зарозуміло говорять устами своїми.
11При кожному кроці нашому нині оточують нас; вони спрямовують очі свої, щоб повалити мене на землю;
12Вони схожі на лева, що жадливий на здобич, скидаються на гадюку, на молоде левеня, що засіло в сховку.
13Постань, Господе, уярми його, зігни донизу. Визволи душу мою від нечестивого мечем Твоїм,
14Від людей – рукою Твоєю, Господе, від людей світу, котрих спадок у цім житті, котрих черево Ти виповнюєш із скарбниць Твоїх; вони ситі з синами, і залишать багатство дітям своїм.
15А я в правді буду дивитися на лице Твоє; пробудившись, буду насичуватися образом Твоїм.