1Благословенний Господь, скеля моя, що навчає мої руки битві, а пальці мої війні.
2Милість моя і захист, притулок мій і визволитель мій, щит мій, – і я на Нього сподіваюся; Він підкоряє мені народ мій.
3Господе! Що є людина, що Ти відаєш про неї, і син людський, що зважаєш на нього?
4Людина схожа на подмух; дні її – мов тінь рухлива.
5Господе! Прихили небеса Твої і зійди! Торкнися гір, і задиміють.
6Сяйни блискавицею і розпорош їх; випусти стріли Твої і розкидай їх.
7Простягни з висоти руку Твою, визволи мене і врятуй од води великої, від руки синів чужинських,
8Котрих уста мовлять марнотне, – і котрих правиця – правиця брехні.
9Боже! Нову пісню заспіваю Тобі, на десятиструнній арфі оспіваю Тебе,
10Тебе, що даруєш спасіння царям і визволяєш Давида, служника Твого – від лютого меча.
11Визволи мене і врятуй мене від руки синів чужинських, котрих уста мовлять марнотне, і котрих правиця – правиця брехні.
12Нехай будуть сини наші, мов пишні рослини за їхньої молодості; а доньки наші, ніби майстерно різьблені стовпи в палатах.
13Нехай будуть житниці наші повні, щедрі всіляким збіжжям; нехай плодяться вівці наші тисячами і десятками тисяч на пасовищах наших;
14Нехай будуть воли наші тлусті; і нехай не буде ні крадіжок, ні втрати, ні зойків на вулицях наших.
15Благословенний народ, у котрого це є. Благословенний народ, у котрого Господь є Бог.