1Господе! До Тебе озиваюся; поспіши до мене; зважай на голос благання мого, коли звертаюся до Тебе.
2Нехай же стане молитва моя, як пахощі, перед лицем Твоїм, а підношення рук моїх, – мов пожертва вечірня.
3Постав, Господе, охорону устам моїм, і стримуй двері уст моїх.
4Не дай ухилитися серцю моєму до слів лукавих для прощення справ гріховних разом з людьми, які чинять беззаконня, і нехай не скуштую я від солодощів їхніх.
5Нехай карає мене праведник: це – милість; нехай викриває мене: це – кращий єлей, котрий не пошкодить голові моїй; але благання мої – супроти їхнього зла.
6Вожді їхні по скелях порозбігалися і чують слова мої, тому що вони приємні.
7Неначе землю, розтинають і подрібнюють нас; висипають кості наші в щелепи пекла.
8Але до Тебе, Боже, Господе, очі мої! На Тебе сподіваюся, не відкинь душі моєї!
9Збережи мене від капканів, поставлених для мене, від тенет лиходіїв.
10Попадуть лиходії у пастки свої, а я перейду.