1Над річками вавилонськими, там сиділи ми і плакали, коли згадували Сіон.
2На вербах осередь нього повісили ми арфи наші.
3Там поневолювачі наші вимагали від нас пісень, і гнобителі наші – веселощів: проспівайте нам із пісень Сіонських.
4Як же нам співати пісню Господню на чужинській землі?
5Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, хай забуде мене правиця моя.
6Нехай прилипне язик мій до піднебіння мого, якщо не буду пам’ятати тебе, якщо не поставлю Єрусалиму на чолі веселощів моїх.
7Пригадай, Господе, синам едомським про день Єрусалиму, коли вони кричали: Руйнуйте, руйнуйте до підвалин його!
8Донько Вавилону, спустошувальнице! Благословенний, хто тобі відплатить за те, що вчинила нам!
9Благословенний, хто ухопить і потрощить немовлят твоїх об скелю!