1Пригадай, Господе, Давида, і всі страждання його,
2Як він присягався Господові, давав обітницю Могутньому Якова:
3Не зайду в шатро оселі моєї, не ляжу на постіль мою;
4Не дам сну очам моїм і дрімання повікам моїм;
5Доки не знайду місця Господові, оселі Могутньому Богові Якова.
6Ось, ми чули про Нього в Єфраті, знайшли Його на полях Яарських.
7Підемо до житла Його, поклонімося підніжжю ніг Його.
8Постань, Господе, на місці спочину Твого, Ти і ковчег могутности Твоєї.
9Священики Твої хай зодягнуться в правду, і святі Твої будуть вигукувати від радості.
10Заради Давида, служника Твого, не відверни обличчя помазанця Твого.
11Присягався Господь Давидові в істині і не зречеться її: Від плоду плоті твоєї посаджу на престолі твоєму,
12Якщо сини твої будуть пильнувати заповіта Мого і одкровення Мої, котрим Я навчу їх, то їхні сини також будуть вічно сидіти на престолі твоєму,
13Бо Господь вибрав Сіон, зажадав його для житла Собі.
14То є місце спочину Мого навіки, тут оселюся; бо Я зажадав його.
15Харчі його благословляючи, благословлю, убогих його нагодую хлібом.
16Священиків його одягну в порятунок, і святі його гучно радітимуть.
17Там вирощу рога Давидові, поставлю світильника помазанцеві Моєму.
18Ворогів його одягну соромом; а на ньому буде сяяти вінець його.