1Коли повертав Господь сіонських бранців, ми неначе сон бачили уві сні.
2Тоді уста наші були виповнені веселощами, і язик наш – співом; тоді поміж народами гомоніли: Величне витворив Господь над ними!
3Величне витворив Господь над нами: ми втішалися.
4Поверни, Господе, бранців наших, як потоки на південь.
5Ті, що сіяли в сльозах, будуть жати з радістю.
6Той, що з плачем ніс мірку насіння, повернеться з радістю, несучи снопи свої.