1Блаженні ті, що їхні шляхи бездоганні, що ходять за законом Господнім.
2Блаженні ті, що Його одкровення пильнують, і всім серцем шукають Його.
3Вони не чинять беззаконня, вони ходять шляхами Його.
4Ти заповідав настанови Твої пильнувати неухильно.
5О, якби шляхи мої були певними до дотримання настанов Твоїх!
6Тоді я не осоромився б, споглядаючи на всі заповіді Твої;
7Я прославляв би Тебе у щирості серця, навчаючись присудів правди Твоєї.
8Буду пильнувати настанови Твої; не залишай мене назовсім.
9Як юнакові утримувати в чистоті шлях свій? Пильнувати за собою згідно зі словом Твоїм.
10Усім серцем моїм шукаю Тебе, не дай мені відхилитися од заповідей Твоїх.
11У серці моєму утаємничив я слово Твоє, щоб не грішити перед Тобою.
12Благословенний Ти, Господе! Навчи мене настанов Твоїх.
13Устами моїми звіщав я всі присуди уст Твоїх.
14На шляхах одкровень Твоїх я радію, більше, ніж за всіляке багатство.
15Про заповіді Твої я в роздумах і оглядаю шляхи Твої.
16Настановами Твоїми втішаюся; не забуваю слова Твого.
17Покажи милість служникові Твоєму, і буду жити і берегти слово Твоє.
18Відкрий очі мої, аби побачити чудеса закону Твого.
19Чужинець я на землі; не утаємничуй від мене заповідей Твоїх.
20Знемогла душа моя від жадання присудів Твоїх о будь-якій порі.
21Ти упокорив гордих, проклятих, що ухиляються від заповідей Твоїх.
22Звільни мене від обмови і ганьби, бо я дотримуюся одкровень Твоїх.
23Князі сидять і змовляються супроти мене; а служник Твій у роздумах про настанови Твої.
24Одкровення Твої – втіха мені, порадники мої.
25Душа моя повалена в порох; оживи мене за словом Твоїм.
26Оголосив я шляхи мої, і Ти почув мене; навчи мене настанов Твоїх.
27Учини так, щоб я розумів шлях повелінь Твоїх, і буду в роздумах про дива Твої.
28Душа моя тане від скорботи: зміцни мене за словом Твоїм.
29Відверни од мене шлях неправди і закона Твого даруй мені.
30Я вибрав шлях істини, поставив перед собою присуди Твої.
31Я приліпився до одкровень Твоїх, Господе, не осором мене.
32Потечу шляхом заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє.
33Покажи мені, Господе, шлях настанов Твоїх, і я буду керуватися ним до кінця.
34Поклади мені на розум, і я буду пильнувати закона Твого і берегти його всім серцем.
35Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я зажадав її.
36Прихили серце моє до одкровень Твоїх, а не до наживи.
37Відверни очі мої, щоб не бачити марноти; оживляй мене на шляху Твоїм.
38Утверди слово Твоє служникові твоєму, заради благоговіння перед Тобою.
39Відверни наклепи на мене, котрих я боюся, бо присуди Твої милостиві.
40Ось, я зажадав наказів Твоїх; оживляй мене правдою Твоєю.
41Нехай же прийдуть до мене милості Твої, Господе, порятунок Твій за словом Твоїм.
42І я дам відповідь наклепникові моєму, бо покладаюся на слово Твоє.
43Не відбирай назовсім від уст моїх слова істини, бо я покладаюся на присуди Твої;
44І буду пильнувати закона Твого завжди, навіки вічні.
45Буду ходити в свободі, бо я шукав наказів Твоїх.
46Буду оповідати про одкровення Твої перед царями, і не осоромлюся.
47Буду тішитися заповідями Твоїми, котрі полюбив.
48Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, і роздумувати про настанови Твої.
49Пригадай слово Твоє до служника Твого, на яке Ти наказав покладатися.
50Це – втіха у лихоліття моє, що слово Твоє оживляє мене.
51Горді вельми збиткувалися наді мною, але я не ухилився від закону Твого.
52Пригадував присуди Твої, Господе, одвіку, і тішився,
53Жах виповнює мене, як бачу лиходіїв, що залишають закона Твого.
54Настанови Твої були піснями моїми на місцях мандрівок.
55Уночі пригадував я ймення Твоє, Господе, і пильнував закона Твого.
56Він став моїм, бо наказа Твого пильную.
57Спадок мій, Господе, сказав я, – дотримуватися слів Твоїх.
58Благав я Тебе всім серцем: Помилуй мене за словом Твоїм.
59Роздумував про шляхи мої і завертав ступні мої до одкровень Твоїх.
60Поспішав і не барився дотримуватися заповідей Твоїх.
61Тенета лиходіїв мене оточили; але я не забував закону Твого.
62Опівночі підводився прославляти Тебе за праведні присуди Твої.
63Спільник я всім, хто боїться Тебе і пильнує накази Твої.
64Милістю Твоєю, Господе, виповнена земля: навчи мене настанов Твоїх.
65Добро вчинив Ти служникові Твоєму, Господе, за словом Твоїм.
66Доброго розуму і веденню навчи мене; бо заповідям Твоїм я вірю.
67Доки не зазнав страждань, – я блукав; а нині слово Твоє пильную.
68Добрий і щедрий Ти – навчи мене настанов Твоїх.
69Горді виплітають на мене неправду; а я буду всім серцем пильнувати накази Твої.
70Узялося жиром серце їхнє, мов лоєм; а я законом Твоїм утішаюся.
71Добре мені, що я постраждав, щоб навчитися настанов Твоїх.
72Закон уст Твоїх для мене важить більше, аніж тисячі золота і срібла.
73Руки Твої утворили мене і зміцнили мене; доброму розумові навчи мене, і навчуся заповідей Твоїх.
74Хто боїться Тебе, побачать мене і зрадіють, що я покладаюся на слово Твоє.
75Знаю, Господе, присуди Твої праведні; і за Твоєю справедливістю Ти покарав мене.
76Молю тебе, нехай же милість Твоя буде втіхою моєю, за словом Твоїм до служника Твого.
77Нехай прийде до мене ласкаве милосердя Твоє; і я буду жити; бо закон Твій – втіха моя.
78Нехай зазнають сорому горді; бо мене пригнічують несправедливо; я роздумую про накази Твої.
79Нехай звернуться до мене ті, що бояться Тебе і відають одкровення Твої.
80Нехай буде серце моє чистим в устах Твоїх, щоб я не осоромився.
81Душа моя знемагає за спасінням Твоїм; покладаюся на слово Твоє.
82Сліпнуть очі мої в пошуках слова Твого; я кажу: Коли Ти потішиш мене?
83Я став, наче бурдюк у диму; але настанов Твоїх не забув.
84Скільки днів служника Твого? Коли звершиш суд над гнобителями моїми?
85Яму викопали мені пихаті супроти закону Твого.
86Усі заповіді Твої – істина; несправедливо переслідують мене; допоможи мені.
87Замалим життя мене не позбавили, але я не залишив наказів Твоїх.
88За милістю Твоєю оживляй мене, і буду пильнувати одкровення уст Твоїх.
89Навіки, Господе, слово Твоє утверджене на небесах.
90Істина Твоя – від роду й до роду. Ти поставив землю, і вона стоїть.
91За ухвалою Твоєю все стоїть донині; бо все служить Тобі.
92Якби не закон Твій був розрадою мені, загинув би я у недолі своїй.
93Повік не забуду наказів Твоїх, бо ними Ти оживляєш мене.
94Твій я – врятуй мене; бо я шукав одкровень Твоїх.
95Лиходії підстерігають мене, щоб забити; а я заглиблююся в одкровення Твої.
96Я бачив межу всілякої досконалости; але Твоя заповідь невимірно ширша.
97Як люблю я закона Твого! Цілісінький день роздумую про нього.
98Заповіддю Твоєю учинив Ти мене мудрішим від ворогів моїх; бо вони завжди зі мною.
99Я став розумніший від усіх навчителів моїх; бо роздумую про одкровення Твої.
100Я знаю більше від похилих (людей); бо накази Твої пильную.
101Від усілякого злого шляху я притримую ноги мої, щоб пильнувати слово Твоє.
102Від присудів Твоїх не ухиляюся, бо Ти навчаєш мене.
103Які солодкі слова Твої для піднебіння мого! Кращі від меду устам моїм.
104Наказами Твоїми я надбав доброго розуму; а тому ненавиджу будь-який шлях неправди.
105Слово Твоє – світильник нозі моїй і світло стежці моїй.
106Я присягався пильнувати праведні присуди Твої, і виконаю.
107Вельми пригнічений я, Господе; оживи мене за словом Твоїм.
108Хай буде воля Твоя, Господе, прийняти добровільну пожертву уст моїх, і присудів Твоїх навчи мене.
109Життя моє постійно в небезпеці, але закона Твого не забуваю.
110Лиходії поставили тенета на мене, але я не ухилився від наказів Твоїх.
111Одкровення Твої я прийняв, як спадок, навіки, бо вони – радість серця мого.
112Я прихилив серце моє до виконання настанов Твоїх навіки, – до кінця.
113Марні помисли людські ненавиджу, а закона Твого люблю.
114Ти – оборона моя і щит мій; на слово Твоє сподіваюся.
115Відступіться од мене, лиходії; і буду пильнувати заповіді Бога мого.
116Зміцни мене за словом Твоїм, і буду жити; не осором мене в надії моїй.
117Підтримай мене, і врятуюся; і в заповіді Твої буду заглиблюватися постійно.
118Усіх, що не пильнують заповідей Твоїх, Ти позбавляєш влади, бо хитрощі їхні – неправда.
119Як жужель, відкидаєш Ти всіх лиходіїв землі, тому я полюбив одкровення Твої.
120Тремтить від страху Твого плоть моя, і присудів Твоїх я боюся.
121Я звершував суд і правду; не віддай мене переслідувачам моїм.
122Захисти служника Твого на добро йому, щоб не гнітили мене пихаті.
123Загасають очі мої, наджидаючи порятунку Твого і слова правди Твоєї.
124Учини зі служником Твоїм за милістю Твоєю, і настанов Твоїх навчи мене.
125Я служник Твій: доброго розуму навчи, і пізнаю одкровення Твої.
126Час Твій, Господе, дій! Бо закона Твого зневажили.
127А я люблю заповіді Твої більше від золота, і золота чистого.
128Усі накази Твої, всі визнаю справедливими; будь-який шлях неправди ненавиджу.
129Дивовижні одкровення Твої; а тому пильнує їх душа моя.
130Одкровення слів Твоїх просвітлює, навчає доброму розумові простих.
131Уста мої відкриваю і зітхаю; бо заповідей Твоїх прагну.
132Подивися на мене і помилуй мене, як чиниш із тими, що люблять ймення Твоє.
133Зміцни ступні мої в слові Твоєму і не дай оволодіти мною жодному беззаконню.
134Визволи мене від пригноблення людського, і буду пильнувати заповіді Твої.
135Освітлюй служника Твого світлом лиця Твого і навчи мене настанов Твоїх.
136З очей моїх біжать потоки води, бо не пильнують закону Твого.
137Праведний Ти, Господе, і справедливі присуди Твої.
138Одкровення Твої, котрі Ти заповідав, – правда і досконала істина.
139Прагнення моє виснажує мене, бо вороги мої забули слова Твої.
140Слово Твоє вельми чисте, і служник Твій полюбив його.
141Замалий я і нікчемний, але заповідей Твоїх не забуваю.
142Правда Твоя – правда вічна, і закон Твій – істина.
143Скорбота і горе запопали мене; а заповіді Твої – розрада мені.
144Правда одкровень Твоїх вічна: доброму розумові навчи мене, і буду жити.
145Волаю всім серцем моїм: Почуй мене, Господе, і пильнуватиму заповіді Твої.
146Прикликаю Тебе; врятуй мене, і буду пильнувати одкровення Твої.
147Випереджаю досвіток і благаю; на слово Твоє сподіваюся.
148Очі мої випереджають вранішню сторожу, щоб мені заглиблюватися в слово Твоє.
149Почуй голос мій за милістю Твоєю, Господе, за присудом Твоїм оживи мене.
150Наблизилися ті, що змовляються лукаво; задалеко вони від закону Твого.
151Близький Ти, Господе, і всі заповіді Твої істина.
152Віддавна спізнав я одкровення Твої, що Ти утвердив їх навіки.
153Поглянь на бідування моє і визволи мене; бо я не забуваю закону Твого.
154Постань за справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене.
155Далеко від лиходіїв порятунок, бо вони настанов Твоїх не шукають.
156Величні та милосердні щедроти Твої, Господе; за присудом Твоїм оживи мене.
157Багато у мене переслідувачів і ворогів; але від одкровень Твоїх я не відхиляюся.
158Бачу відступників і сумую, бо вони не пильнують слова Твого.
159Дивися, як я люблю заповіді Твої; за милістю Твоєю, Господе, оживи мене.
160Підвалина слова твого – істина, і вічний всілякий присуд правди Твоєї.
161Князі гонять мене без провини; але серце моє боїться слова Твого.
162Радію я словом Твоїм, немов той, що дістав значний прибуток.
163Ненавиджу неправду і гидую нею; а закона Твого люблю.
164Сім разів на день прославляю Тебе за присуди правди Твоєї.
165Великий мир у тих, що люблять закона Твого, і не відають вони спотикання.
166Сподіваюся на порятунок Твій, Господе, і заповіді Твої виконую.
167Душа моя пильнує одкровення Твої, і я люблю їх безмежно.
168Пильную заповіді Твої і одкровення Твої, бо всі шляхи мої перед Тобою.
169Нехай наблизиться благання моє перед лице Твоє, Господе; за словом Твоїм доброму розумові навчи.
170Нехай постане благання моє перед лицем Твоїм, за словом Твоїм визволи мене.
171Уста мої вимовлять похвалу, коли Ти навчиш мене заповідей Твоїх.
172Язик мій виголосить слово Твоє; бо всі заповіді Твої праведні.
173Нехай буде рука Твоя на поміч мені, бо я накази Твої вибрав.
174Жадаю рятунку Твого, Господе, і закон Твій – розрада мені.
175Нехай живе душа моя і прославляє Тебе, і присуди Твої нехай допомогають мені.
176Я заблукав, як вівця загублена: пошукай служника Твого; бо я заповідей Твоїх не забув.