1І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2Накажи синам Ізраїля вислати зі стану усіх прокажених, і всіх, що мають течу, і всіх, хто опоганився від мертвого.
3І чоловіків і жінок повисилайте, за стан спровадьте їх, щоб не опоганювали вони шатрів своїх, серед котрих Я живу.
4І вчинили так сини Ізраїля, і вивели їх геть зі стану; як говорив Господь Мойсеєві, так і вчинили сини Ізраїля.
5І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
6Скажи синам Ізраїля: Якщо чоловік чи жінка вчинить якийсь гріх супроти людини, і через це вчинить злочин супроти Господа, і завинить душа та,
7То нехай визнають свій гріх, котрий вони учинили, і повернуть уповні те, в чому завинили, і додадуть до того п’яту частину, і віддадуть тому, супроти кого згрішили.
8Якщо ж у нього немає спадкоємця, котрому належало б повернути за провину, то присвятіть це Господові, нехай це буде священикові, понад барана очищення, котрим він очистить його.
9І всіляке підношення із усіх святинь синів Ізраїля, котре вони приносять до священика, йому належить.
10І присвячене кимось йому належить. Усе, що дасть хтось священикові, йому належить.
11І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
12Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Якщо зрадить когось дружина і порушить вірність йому,
13І зляжеться хтось із нею і викине сім’я, і це буде приховане від очей чоловіка її, і вона опоганиться таємно, і не буде на неї свідка, і не буде викрита,
14І захопить його дух ревниць, і буде ревнувати дружину свою, коли вона опоганена, або захопить його дух ревниць, і він буде ревнувати дружину свою, коли вона не опоганена;
15Нехай приведе чоловік дружину свою до священика, і принесе за неї пожертву десяту частину ефи ячного борошна; але не виллє на нього єлею, і не покладе ладану, тому що це приношення ревниць, приношення спогаду, яке нагадує про беззаконня.
16А священик нехай приведе і поставить її перед Господом,
17І візьме священик святої води в глиняну посудину, і візьме священик землі з долівки скинії і покладе у воду;
18І поставить священик дружину перед Господом, і відкриє голову жінки, і дасть їй до рук приношення спогаду, – це приношення ревниць; а в руці священика буде гірка вода, яка наводить прокляття.
19І закляне її священик, і скаже дружині: Якщо ніхто не переспав з тобою, і ти не опоганилася і не зрадила свого чоловіка, то неушкоджена будеш від цієї гіркої води, що наводить прокляття.
20Та коли ти зрадила чоловікові твоєму і опоганилася, і якщо переспав хтось із тобою, окрім чоловіка твого;
21Тоді священик нехай закляне дружину клятьбою прокляття, і скаже священик дружині: Нехай же віддасть тебе Господь прокляттю і прокляттю в народі твоєму, і нехай зробить Господь лоно твоє опущеним і черево твоє напухлим.
22І нехай пройде вода оця, що наводить прокляття, у нутрощі твої, щоб спух живіт твій і опустилося лоно твоє. І скаже дружина: Амінь, амінь.
23І напише священик ті прокляття на сувої, і змиє їх у гірку воду.
24І дасть дружині випити гірку воду, що наводить прокляття, і увійде в неї вода, що наводить прокляття, на шкоду їй.
25І візьме священик із рук дружини хлібне приношення ревниць, і піднесе це приношення перед Господом, і віднесе його до жертовника.
26І візьме священик жменю із хлібного приношення частину на пам’ять, і спалить на жертовнику, а потім дасть дружині випити води.
27І коли напоїть її водою, тоді, якщо вона нечиста і вчинила злочин супроти чоловіка свого, гірка вода, що наводить прокляття, увійде в неї, на шкоду їй, і спухне черево її, і опуститься лоно її, і буде ця дружина проклятою в народі своєму.
28А якщо дружина не опоганилася і була чистою, то залишиться неушкодженою і буде здатна народжувати дітей.
29Ось закон про ревнощі. Коли дружина зрадить чоловікові своєму і опоганиться,
30Або, коли чоловіка захопить дух ревниць і він буде ревнувати дружину свою: тоді нехай він поставить дружину перед Господом, і вчинить з нею священик усе за цим законом.
31І буде чоловік чистий від гріха, а дружина понесе на собі гріх свій.