1Ісус вийшов і рушив од храму. І наблизилися учні Його, аби показати Йому споруду храму.
2А Ісус сказав їм: Чи бачите все оце? Істину кажу вам: Не залишиться тут каменя на камені; все буде зруйноване!
3А коли сидів Він на горі Олив, то наблизилися до Нього учні самотою і запитали: Скажи нам, коли це станеться? І яка ознака Твого пришестя й кінця віку?
4Ісус сказав їм у відповідь: Пильнуйте, щоб хтось не принадив вас;
5Бо чимало прийде людей під йменням Моїм і будуть запевняти: Я – Христос, і багатьох зведуть.
6Також почуєте про війни і про військові чутки. Глядіть, не жахайтеся; бо має все це статися. Але й це ще не кінець.
7Бо повстане народ на народ і царство на царство, і буде голод, і моровиця, і землетруси по краях;
8Але все це лише початок пошестей.
9Тоді будуть віддавати вас на страждання і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи за ймення Моє.
10І тоді спокусяться вельми багато і один одного будуть зраджувати і зненавидять один одного;
11І багато лжепророків постане і зваблять багатьох;
12І через безмір злочинів у багатьох охолоне любов;
13А той, хто витерпить до кінця, – врятується.
14І буде проповідувана ця Євангелія Царства по всій землі, на свідчення народам усім; і тоді прийде кінець.
15Отож, коли побачите мерзоту спустошення, що про неї вістив пророк Даниїл, котра стоятиме на святому місці, – той, що читає, нехай розуміє, –
16Тоді ті, що в Юдеї, нехай утікають в гори;
17І хто на покрівлі, той нехай не сходить взяти що-небудь з оселі своєї;
18І хто в полі, той нехай не повертається назад забрати одежу свою.
19А горе вагітним і тим, що годують персами за тих днів!
20Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимі, або ж у суботу;
21Бо тоді буде велика скорбота, котрої не бувало від початку світу й донині, і не буде.
22І якби не скоротилися ті дні, то не врятувалася б жодна плоть; але заради вибраних, скоротяться ті дні.
23Тоді, якщо хтось скаже вам: Ось, тут Христос, або там, – не вірте.
24Бо постануть лжехристи і лжепророки і відкриють великі знамення і дива, щоб звести, якщо це можливо, навіть вибраних.
25Ось, Я наперед сказав вам.
26Отож, якщо скажуть вам: Ось, Він у пустелі, – не виходьте; Він в утаємничених кімнатах – не вірте;
27Бо, як блискавка вихоплюється від сходу і видно її навіть до заходу, отак буде пришестя Сина Людського;
28Бо де буде труп, там зберуться орли.
29І раптом, після скорботи днів тих, сонце затьмариться, і місяць не дасть свого світла; і зорі впадуть з неба, і сили небесні захитаються.
30Тоді з’явиться ознака Сина Людського на небі; і тоді заплачуть усі племена земні і побачать Сина Людського, що йде на хмарах небесних із силою та славою великою;
31І пошле Ангелів Своїх з рогом грімкоголосим, і зберуть вибраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до краю їхнього.
32Від смоковниці візьміть подобу: коли гілки її стають уже м’якими і випускають листя, то знаєте, що близенько літо;
33Так, коли ви побачите усе це, знайте, що близенько, за дверима.
34Істину кажу вам: Не перейде рід оцей, як усе це станеться.
35Небо і земля минуться, але слово Моє не минеться.
36А про день той і про час ніхто не відає, ні Ангели небесні, ні Син, а лише Батько Мій один.
37Але як було за днів Ноя, так буде, коли прийде Син Людський.
38Бо, як за днів перед потопом їли, пили, одружувалися і виходили заміж аж до того дня, як зайшов Ной до ковчега,
39І не задумувалися, аж доки не прийшов потоп і не винищив всіх, – отак станеться й пришестя Сина Людського;
40Тоді будуть двоє на полі: один візьметься, а другий залишиться.
41Двоє будуть молоти на жорнах: одна візьметься, а друга залишиться.
42Отож, пильнуйте, тому що не відаєте, котрого часу Господь ваш прийде.
43Але це ви знаєте, що, якби відав хазяїн дому, в яку сторожу прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати власний дім.
44Тому й ви будьте готові, бо, о котрій годині не сподіваєтеся, прийде Син Людський.
45То хто є вірний і урівноважений служник, котрого володар його поставив над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно?
46Щасливий той служник, котрого володар його, як прийде, то знайде таким, що вчиняє саме так.
47Істину кажу вам, що над усім маєтком своїм поставить його.
48А якщо недобрий служник той, будучи злим, скаже в серці своєму: Не скоро прийде володар мій,
49І почне бити товаришів своїх і їсти та пити з п’яницями, –
50То прийде володар служника того, за дня, котрого він не чекає, і в годину, котрої не відає;
51І розітне його, і визначить однакову долю йому з лицемірами, – буде плач там і скрегіт зубів.