1Сини Ізраїля й далі чинили лихе перед очима Господа, і віддав їх Господь у руки филистимлян на сорок літ.
2Того часу був один чоловік із Цори, данівець за родом, на ймення Маноах. Дружина в нього була неплідна і не народжувала.
3І з’явився Ангел Господній до тієї жінки, і промовив до неї: Ось ти неплідна, і не народжуєш; але зачнеш, і народиш сина.
4А тепер бережися, не пий вина і п’янкого напою і не їж нічого нечистого.
5Бо ось, ти зачнеш і вродиш сина, і бритва не торкнеться голови його, тому що від самого лона немовля це буде назореєм Божим, і він почне рятувати Ізраїля від руки филистимлян.
6Жінка прийшла і сказала чоловікові: Чоловік Божий приходив до мене, котрого вигляд – як вигляд Ангела Божого, вельми грізний; і я не запитала його, звідки він, і він не сказав мені ймення свого.
7Він сказав мені: Ось, ти зачнеш і вродиш сина; тож не пий вина і п’янкого напою і не їж нічого нечистого: бо немовля від самого лона до смерти своєї буде назореєм Божим.
8І помолився Маноах Господові, і сказав: Господе! Нехай знову прийде до нас чоловік Божий, котрого посилав Ти, і навчить нас, що нам чинити з немовлям, яке має народитися.
9І почув Бог голос Маноаха, і знову прийшов Ангел Божий до жінки, коли вона була в полі, і Маноаха, чоловіка її, не було з нею.
10Жінка підхопилася й побігла і повідала чоловікові своєму і сказала йому: Ось, з’явився переді мною чоловік, який передніше приходив до мене.
11Маноах підвівся і пішов із дружиною своєю, і прийшов до того чоловіка, і сказав йому: Чи ти є той чоловік, котрий розмовляв з цією жінкою? Ангел сказав: Я.
12І сказав Маноах: Отож, якщо справдиться слово твоє, як нам учинити з немовлям цим, і що нам робити з ним?
13Ангел Господній сказав Маноахові: Нехай він стережеться всього, про що я сказав дружині.
14Нехай не їсть нічого, що врожаїть виноградна лоза, нехай не п’є вина і п’янкого напою, і не їсть анічого нечистого, і дотримується всього, що я сказав їй.
15І сказав Маноах Ангелові Господньому: Я благаю тебе, дозволь затримати тебе, доки ми приготуємо для тебе козеня.
16Ангел Господній сказав Маноахові: Хоч би ти й затримав мене, я не буду їсти хліба твого; та коли ти хочеш звершити приношення всеспалення Господові, то піднеси його. А Маноах не знав, що це Ангел Господній.
17І сказав Маноах до Господнього Ангела: Яке ім’я твоє? Щоб ми вшанували тебе, коли справдиться слово твоє.
18Ангел Господній сказав йому: Нащо ти запитуєш про ім’я моє? Воно утаємничене.
19І взяв Маноах козеня і приношення хлібне, і підніс Господові на скелі. І Він учинив чудо, котре бачили Маноах і дружина його.
20Коли полум’я почало здійматися від жертовника в небо, то Ангел Господній піднявся з полум’ям жертовника. Коли Маноах і дружина його побачили те, упали обличчям до землі.
21І не з’являвся більше Ангел Господній Маноахові і дружині його. Тоді Маноах упевнився, що це Ангел Господній.
22І сказав Маноах дружині своїй: Ми справді помремо, тому що бачили ми Бога.
23Дружина його сказала йому: Якби Господь хотів умертвити нас, то не прийняв би з рук наших приношення усеспалення, і не показав би нам усе те, і тепер не відкрив би нам цього.
24І народила жінка сина, і назвала ім’я йому: Самсон. І зростало немовля, і благословляв його Господь.
25І почав Дух Господній діяти в ньому у таборі Дановому, поміж Цорою та між Ештаолом.