1Коли увесь народ перейшов через Йордан, Господь сказав Ісусові:
2Візьми собі з народу дванадцять чоловіків, по одному чоловікові з коліна,
3І накажіть їм і скажіть: Візьміть собі звідси, із річища Йорданового, де стояли ноги священиків нерухомо, дванадцять каменів, і перенесіть їх з собою, і покладіть їх на місце, де будете ночувати цієї ночі.
4Ісус прикликав дванадцятеро чоловіків, котрих призначив із синів Ізраїля по одному чоловікові з коліна;
5І сказав їм Ісус: Підіть перед Ковчегом Господа, Бога вашого, на середину Йордану, і візьміть звідти і покладіть кожний на плече своє одного каменя, за числом синів Ізраїля,
6Щоб вони були у вас знаменням. Коли запитають вас у прийдешньому сини ваші і скажуть: Для чого оце каміння?
7Ви скажете їм: Для пам’ятку про те, що вода Йордану розділилася перед Ковчегом Заповіту Господа, коли він переходив через Йордан, тоді вода Йордану розділилась. Таким чином камені оці будуть для синів Ізраїля пам’ятником наповік.
8І вчинили сини Ізраїля так, як наказав Ісус: взяли дванадцять каменів з Йордану, як говорив Господь Ісусові, за числом колін Ізраїля, і перенесли їх із собою на ночівлю, і поклали їх там.
9Й інші дванадцять каменів поставив Ісус посеред Йордану на місці, де стояли ноги священиків, які несли Ковчега Заповіту. Вони там є донині.
10Священики, які несли Ковчега, стояли посеред Йордану, аж доки не скінчилося все, що Господь наказав Ісусові сказати народові, – так, як заповідав Мойсей Ісусові; а народ тим часом квапливо переходив.
11Коли увесь народ перейшов Йордан, тоді перейшов і Ковчег Заповіту Господнього, і священики перед народом;
12І сини Рубенові, і сини Ґада, і половина коліна Манасіїного перейшли, озброєні, попереду синів Ізраїля, як говорив їм Мойсей.
13Близько сорока тисяч озброєних на бій перейшли перед Господом на рівнини Єрихонські, щоб стати до бою.
14Того дня звеличив Господь Ісуса перед очима всього Ізраїля, і почали боятися його, як боялися Мойсея, упродовж усіх днів життя його.
15І сказав Господь Ісусові, говорячи:
16Накажи священикам, які несуть Ковчега Одкровення, вийти з Йордану.
17Ісус наказав священикам і сказав: Вийдіть з Йордану!
18І коли священики, які несли Ковчега Заповіту Господнього, вийшли з Йордану, то тільки-но ступні ніг їхніх ступили на суходіл, вода Йордану ринула по своєму річищу і полинула, як учора і третього дня, вище усіх берегів своїх.
19І вийшов народ із Йордану десятого дня першого місяця, і отаборився у Ґілґалі, східніше Єрихону.
20І дванадцятеро каменів, котрі взяли вони з Йордану, Ісус поставив у Ґілґалі.
21І сказав синам Ізраїля: Коли запитають у прийдешньому сини ваші батьків своїх: Що означають ці камені?
22Скажіть синам вашим: Ізраїль перейшов через Йордан цей суходолом.
23Тому що Господь, Бог ваш, осушив воду Йорданову для вас, аж доки ви не перейшли його, так само як Господь, Бог ваш, учинив з Червоним морем, котре осушив перед нами, доки ми не перейшли його,
24Щоб усі народи землі спізнали, що рука Господня могутня, і щоб ви боялися Господа, Бога вашого, упродовж днів усіх.