1І випав жереб для Манасіїного племени, бо він первісток Йосипів, Махірові, Манасіїному первісткові, Ґілеадовому батькові, бо він був хоробрий на війні, то належав йому Ґілеад та Башан.
2Дісталися спадки й іншим синам Манасіїним, за родами їхніми: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йосипового сина, мужі, за їхніми родами.
3А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки дочки. І оце ймення його дочок: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка і Тірца.
4І прийшли вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед старшинами, говорячи: Господь наказав був Мойсеєві дати нам спадок серед наших братів. І дав їм на Господній наказ спадок серед братів їхнього батька.
5І дісталося Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йордану.
6Бо Манасіїні дочки посіли спадок серед синів його, а Ґілеадський край дістався іншим синам Манасії.
7І рубіж Манасіїн проходить від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сихему, і йде той рубіж на південь до мешканців Ен-Таппуаху.
8Земля Таппуах дісталося Манасії, а місто Таппуах при Манасіїному рубежі – Ефраїмовим синам.
9Звідси рубіж збігає до потоку Кана, на південь від потоку. Це міста Ефраїмові серед Манасіїних міст. А рубіж Манасії від півночі до потоку, а закінчувався біля моря.
10Що на південь, – те Ефраїмове, а що на північ, – Манасіїне, а межею було море. А в Асирі вони перетиналися з півночі, а в Іссахарі зі сходу.
11І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та залежні від нього міста, і Ївлеам та залежні від нього міста, і мешканці Доару та залежні від нього міста, і мешканці Ендору та залежні від нього міста, і мешканці Таанаху та залежні від нього міста, і мешканці Меґіддо, та залежні від нього міста, і третя частина Нофету.
12Сини Манасіїні не могли прогнати мешканців міст оцих, і ханаанеї лишилися жити в цім краї.
13А коли сини Ізраїля стали на силі, тоді збирали вони з ханаанеїв данину, але прогнати, не прогнали їх.
14І говорили Йосипові сини Ісусові, і сказали: Чому ти дав мені на спадок один жереб та наділ один, а я ж народ численний, бо до цього часу благословляв мене Господь.
15Ісус сказав їм: Якщо ти численний, то рушай у лісову країну і там, у землі періззеїв і рефаїмів розчисть собі місце, якщо гора Ефраїмова затісна для тебе.
16Сини Йосипові сказали: Не достатньо нам гори, та й залізні колісниці у всіх ханаанеїв, що живуть у долині, як у тих, що в Бет-Шеані, і в залежних від нього містах, так і в тих, котрі на долині Ізреельській.
17Але Ісус сказав домові Йосиповому, Ефраїмові і Манасії: Ти численний, і сила у тебе велика; не один жереб буде у тебе.
18І гора буде твоєю, і ліс оцей; ти розчистиш його, і він буде твоїм до самого кінця його; бо ти проженеш ханаанеїв, хоч у них колісниці залізні, і вони вельми дужі.