1Зачувши це, Явін, цар хацорський, послав до Йовава, царя мадонського, і до царя шімронського, і до царя ахшафського,
2І до царів, котрі замешкали на півночі, на горі і на рівнині з південного боку Кінроту, і на низинних місцях, і на узгір’ї Дори, на захід.
3До ханаанеїв, котрі мешкали східніше, ближче до моря, до амореїв і хеттеїв, до періззеїв і до євусеїв, що мешкали на горі, і до хіввеїв, що жили біля Гермону на землі Міцпи.
4І виступили вони і всі загони військові їхні з ними, численний народ, котрий був кількістю, як пісок на березі морському; і коней та колісниць було вельми багато.
5І зібралися всі царі оці, і прийшли й розташувалися табором разом біля озера Меромського, щоб воювати супроти Ізраїля.
6Але Господь сказав Ісусові: Не бійся їх; бо завтра, майже о цій порі, Я покладу їх усіх трупом перед Ізраїлем; а коням їхнім попідрізуєш жили ніг і колісниці їхні спалиш вогнем.
7Ісус і з ним увесь народ, придатний для війни, зненацька вийшли на них при Мером-водах і напали на них.
8І дав їх Господь у руки ізраїльтян, і вони понищили їх, і переслідував їх до Сидону великого, і до Місрефот-Маїму, і до долини Міцпи на схід, і понищили їх, так що ніхто з них не залишився, щоб заціліти.
9І вчинив Ісус із ними так, як сказав йому Господь; коням їхнім перерізав жили, а колісниці їхні спалив вогнем.
10О тій же порі, повертаючись, Ісус захопив Хацор і царя його забив мечем. (Хацор передніше був чільником усіх оцих царств).
11І винищили все, що дихає, котре було в ньому, мечем винищивши до ноги, не лишилося жодної душі; а Хацор спалив він вогнем.
12І всі міста царів оцих і всіх царів їхніх захопив Ісус, і забив мечем, винищив дощенту їх, як наказав Мойсей, слуга Господній.
13А втім, усі міста, що стояли на узгір’ях, не спалили ізраїльтяни, окрім одного Хацору, котрого спалив Ісус.
14А всю здобич міст оцих і худобу взяли сини Ізраїлеві собі; а людей усіх понищили мечем, так що винищили все, що дихало.
15Як наказав Господь Мойсеєві, слузі Своєму, так Мойсей заповідав Ісусові, а Ісус так і вчинив; не відступив від жодного слова у всьому, що наказав Господь Мойсеєві.
16У такий спосіб Ісус звоював цей нагірний край, увесь Неґев, всю Ґошен-землю, поділля, Араву і гору Ізраїлеву, і її поділля над морем.
17Від гори Халак, що тягнеться до Сеїру, до Баал-Ґада у долині Ливанській, біля гори Гермон, і всіх царів їхніх захопив, завдав їм поразки і забив.
18Тривалий час Ісус провадив війну з усіма цими царями.
19Не було міста, яке пристало б на мир із синами Ізраїля, окрім хіввеїв, мешканців Ґівона: все здобули вони у боротьбі.
20Тому що Господь ожорсточив їхні серця і війною зустріли Ізраїля, для того, щоб Він винищив їх, і щоб не було для них милости, але, щоб вигубити їх, як Господь наказав Мойсеєві.
21О тій же порі прийшов Ісус і завдав поразки енакам на горі, у Хевроні, в Девірі, в Анаві, на всій горі Юдиній і на всій горі Ізраїлевій; винищив їх до ноги Ісус разом з їхніми містами.
22Не лишилося жодного з енаків на землі синів Ізраїля; залишилися тільки в Ґазі, в Ґаті і в Ашдоді.
23У такий спосіб захопив Ісус усю землю, як говорив Господь Мойсеєві, і віддав її Ісус у спадок ізраїльтянам, після розподілу між колінами їхніми. І заспокоїлася земля од війни.