1Напередодні Пасхи Ісус, знаючи, що настала година Йому перейти від світу цього до Батька, показав діянням, що, полюбивши Своїх, котрі живуть у світі, до кінця полюбив їх.
2І під час вечері, коли диявол уже поклав у серце Юді Іскаріоту, синові Симона, зрадити Його,
3Ісус, знаючи, що Батько все віддав у руки Його, і що Він від Бога прийшов і до Бога йде,
4Звершивши вечерю, підвівся, скинув із Себе верхню одежу, узяв рушника й підперезався;
5Потім налив води до вмивальниці і почав обмивати ноги учням і витирати рушником, котрим був підперезаний.
6Підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Господе! Чи Тобі обмивати ноги мої?
7Ісус сказав йому у відповідь: Що Я вчиняю, зараз ти не відаєш, а зрозумієш потім.
8Петро каже Йому: Не обмиєш ніг моїх повік. Ісус відповідав Йому: Якщо не обмию тебе, не маєш частки зі Мною.
9Симон Петро сказав Йому: Господе! Не тільки ноги мої, але й руки та голову!
10Ісус сказав Йому: Обмитому треба лише ноги обмити, тому що чистий увесь; і ви чисті, але не всі.
11Бо знав Він зрадника Свого, тому й сказав: Не всі ви чисті.
12А коли обмив їм ноги і одягнув одежу Свою, то приліг і сказав їм: Чи знаєте, що Я вчинив вам?
13Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я є Той.
14Отож, якщо Я, Господь і Учитель, обмив ноги вам, то ви також мусите обмивати ноги один одному:
15Бо Я показав вам приклад, щоб ви також чинили те саме, що Я вчинив вам.
16Істинно, істинно повідую вам: Служник не більший за господаря свого, і посланець не більший від того, хто послав його.
17Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте.
18Не про всіх вас кажу: Я знаю, котрих вибрав. Але щоб справдилося Писання: Той, хто їсть зі Мною хліб, підняв на Мене п’яту свою.
19Тепер повідую вам, передніше, аніж це справдилося, щоб, коли справдиться, ви повірили, що це Я.
20Істинно, істинно повідую вам: Той, хто приймає того, кого Я пошлю, Мене приймає; а той, хто приймає Мене, приймає Того, що послав Мене.
21Сказавши це, Ісус затривожився в дусі, і засвідчив, і сказав: Істинно, істинно кажу вам, що один із вас зрадить Мене.
22Тоді учні почали озиратися поміж собою, маючи сумнів, про кого Він каже.
23А один з учнів Його, котрого любив Ісус, сидів біля Нього, торкаючись головою Його грудей;
24Йому Симон Петро подав знак, щоб запитав, хто це, про кого свідчить,
25Він припав до грудей Ісуса і сказав Йому: Господе! Хто це?
26Ісус відповідав: Той, кому Я, вмочивши кусень хліба, подам. І, вмочивши кусень, подав Юді Іскаріоту, синові Симона.
27І після цього кусня увійшов до нього сатана. Тоді Ісус сказав йому: Що вчиняєш, – учиняй швидше.
28Але ніхто з тих, хто тут був, не збагнули, для чого Він те сказав йому.
29А оскільки в Юди була скринька, то деякі гадали собі, що Ісус сказав йому: Купи, що нам треба для свята, чи убогим подай щось.
30Він узяв кусня і негайно вийшов; а була ніч, коли він вийшов.
31Ісус сказав: Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
32Якщо Бог прославився в Ньому, то Бог також прославить Його в Собі, і невдовзі прославить Його.
33Дітоньки! Не мушу вже бути з вами: будете шукати Мене, і, як сказав Я юдеям, що куди Я йду, ви не можете прийти, так само й вам повідую тепер.
34Заповідь Нову даю вам: Любіть один одного, як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного;
35Із того всі пізнають, що ви Мої учні, якщо будете мати любов поміж собою.
36Симон Петро сказав Йому: Господе! Куди Ти йдеш? Ісус відповів йому: Куди Я йду, ти не можеш тепер за Мною йти, а потім підеш за Мною.
37Петро сказав Йому: Господе! Чому я не можу йти за Тобою зараз? Я життя моє віддам за Тебе.
38Ісус відповів йому: Життя твоє за Мене віддаси? Істинно, істинно повідую тобі: Не проспіває півень, як тричі зречешся Мене.