1І через це тремтить серце моє і зсунулося з місця свого.
2Слухайте, слухайте голос Його, і грім, що виходить з уст Його.
3Під усім небом гуркіт його, і сяяння його аж до краю землі.
4За ним гримить голос; гримить Він голосом величчя Свого і не зупиняє Його, коли голос Його почутий.
5Дивовижно гримить Бог голосом Своїм, чинить діяння великі, для нас незбагненні.
6Бо снігові Він каже: Будь на землі; так само дрібний дощ і великий дощ під Його владою.
7Він ставить печать на руку кожної людини, щоб всі люди знали справу Його.
8Тоді звір утікає в сховища і залишається в своїх лігвищах.
9З півдня приходить буря, а від півночі холоднеча.
10Від подуву Божого утворюється лід, і поверхня води тужавіє.
11Він також виповнює вологою хмари, і хмарини розсівають світло Його.
12І вони рухаються за намірами Його, аби виконати те, що Він накаже їм на овиді обжитої землі.
13Він наказує їм рухатися або ж для покари, або з добрим заміром чи для милости.
14Зважай на це, Йове; стій і осягай чудові діяння Божі.
15Чи відаєш, як Бог володіє ними і наказує світлові сяяти із хмарини Своєї?
16Чи розумієш рівновагу хмарин, дивовижне діяння Найдосконалішого в знаннях?
17Чому нагрівається твоя одежа, коли Він заспокоює землю з півдня?
18Чи ти з Ним розпросторив небеса, тверді, мов лите дзеркало?
19Навчи нас, що сказати Йому? Ми в цій пітьмі нічого не можемо зрозуміти.
20Чи буде повідано Йому, що я кажу? Чи сказав хтось, що мовлене доповідається Йому?
21Зараз не видно яскравого світла у хмарах; але прилине вітер і розжене їх.
22Ясна погода приходить з півночі, і довкола Бога страшна велич.
23Всемогутній! Ми не можемо осягнути Його розумом. Він великий силою, судом і повнотою правосуддя. Він нікого не пригнічує.
24А тому нехай у шанобі схиляються перед Ним люди, і нехай тремтять перед Ним усі мудрі серцем!