1Чому не приховані від Вседержителя часи, і ті, що знають Його, не бачать днів Його?
2Межі пересувають, крадуть стада і пасуть у себе.
3У сиріт забирають віслюка, у вдови беруть у заставу вола.
4Нужденних зіштовхують з дороги, всі бідні краю вимушені ховатися.
5Ось вони, мов дикі віслюки в пустелі, виходять на справу свою, підводячись рано на здобич; степ дає хліб для них і для дітей їхніх.
6Жнуть вони в полі чужому, і збирають виноград у нечестивця.
7Оголених примушують ночувати без даху і тих, що без одежі, у холоднечу;
8Мокнуть від гірських дощів, і, не маючи сховку, припадають до скелі.
9Відривають від сосків сироту і з убогого беруть заклад;
10Примушують його ходити голим, без одежі, і в голодних відбирають колоски;
11У стінах своїх роблять олію оливкову, топчуть у чавилах, і спраглі!
12У місті люди стогнуть, і душа тих, кого вбивають, волає, і Бог не забороняє того.
13Це ті, що бунтують супроти світла, не відають шляхів Його, і не ходять стежками Його.
14Із досвітком підводиться убивник, умертвляє бідного і убогого, а вночі буває злодієм.
15І око перелюбника наджидає сутінків, кажучи: Нічиє око не побачить мене, – і затуляє обличчя.
16У темряві підкопуються під оселі, котрі вдень вони завважили для себе, вони і не відають світла.
17Тому що для них ранок – смертна тінь, бо вони знайомі з жахами смертної тіні.
18Легкий такий-от на поверхні води; проклята частка його на землі, і не дивиться він на шлях садів виноградних.
19Посуха і спекота поглинають снігову воду; так пекло – грішників.
20Нехай забуде його лоно матері, нехай смакує ним черва; нехай не залишиться про нього пам’ять; як дерево, зламається злочинець,
21Котрий пригнічує бездітну, що не народжувала, а вдові не чинить добра.
22Він і міцних тягне своєю силою; він підводиться, і ніхто не певен за своє життя.
23А Він дає йому все для безпеки, і він на те спирається, і очі Його бачать шляхи їхні.
24Трохи піднеслися, – і ось, немає їх; падають і помирають, як і всі, і, як вершечки колосків, зрізуються.
25Якщо це не так, хто звинуватить мене за брехню і на ніщо перетворить мовлене мною?