1Коли Єремія передав усьому народові всі слова Господа Бога, з котрими Господь Бог послав його до них;
2Тоді сказав Азарія, син Гошаїн і Йоханан, син Кареахів, і всі зарозумілі люди сказали Єремії: Неправду ти говориш, не посилав тебе Господь, Бог наш, сказати: Не йдіть до Єгипту, щоб там жити.
3А Барух, син Нерійїн, намовляє тебе супроти нас, аби передати в руки халдеїв, щоб вони умертвили нас, або відпровадили нас полоненими до Вавилону.
4І не послухав Йоханан, син Кареахів, і всі військові старшини та увесь народ Господнього голосу, щоб залишитися на землі юдейській.
5І взяв Йоханан, син Кареахів, і всі військові старшини увесь останок юдеїв, котрі повернулися від усіх народів, куди їх прогнали, щоб жити на землі юдейській,
6Чоловіків і дружин, і дітей, і дочок царевих, і всіх тих, котрих Невузарадан, старший царської охорони, залишив з Ґедалією, сином Ахікама, сина Шафанового, і Єремію пророка, і Баруха, сина Нерійїного;
7І пішли до єгипетського краю, бо не підкорилися голосові Господньому і дійшли до Тахпанхесу.
8І було слово Господнє до Єремії в Тахпанхесі:
9Візьми в руки свої великі камені і приховай їх у вимішаній глині біля входу до фараонового дому в Тахпанхесі, перед очима юдеїв,
10І скажи їм так: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось, Я пошлю і візьму Навуходоносора, царя вавилонського, служника Мого, і поставлю престол його на цьому камінні, що сховане Мною, і розтягне він над ним царське шатро своє;
11І прийде і уразить землю єгипетську: хто приречений на смерть, того уразить смерть; і хто в полон, – піде в полон; і хто під меч, – піде під меч.
12І учиню вогонь у капищах богів єгипетських; і він спопелить їх, а їх візьме в полон, і одягнеться в землю єгипетську, як пастух одягає на себе одежу свою, і вийде звідти у спокої.
13І порозбиває статуї Бет-Шемешу, що в краї єгипетському, і капища богів єгипетських спопелить вогнем.