1Хто повірив почутому від нас, і кому відкрилося рамено Господнє?
2Бо Він зійшов перед Ним, як пагін, і як паросток із сухої землі; немає в Ньому ні виду, ні величі; і ми бачили Його, і не було в Ньому виду, котрий прихиляв би нас до Нього.
3Його зневажили і ганьбили перед людьми, мужа скорботи, що спізнав хворощів, і ми відвертали од Нього обличчя своє; Його зневажали, і ми мали Його за ніщо.
4Але Він узяв на Себе наші недуги, і поніс наші хворощі; а ми гадали собі, що Він покараний і зневажений Богом.
5Але Він зазнав ураз за гріхи наші і страждав за беззаконня наші: покарання Його принесло нам мир, і ранами Його ми уздоровилися.
6Усі ми блукали, як вівці, звернули кожний на стежку свою; і Господь поклав на Нього гріхи усіх нас.
7Він зазнав тортур, але страждав самохіть, і не розтуляв уст Своїх: як вівцю повели Його на смерть, і, як ягня перед стригалем його безголосе, так і Він не розтулив Своїх уст.
8Від кайданів і суду Він був узятий; але родовід Його хто відкриє? Бо Він відірваний од землі живих; за злочини народу Мого зазнав страти.
9Йому вибрали гріб із лиходіями, але Він похований у багатого, тому що не вчинив гріха, і не було облуди в устах Його.
10Але Господові було вгодно уразити Його, і Він віддав Його на страждання; а коли душа Його принесе пожертву умилостивлення, Він побачить нащадків довговічних, і воля Господня буде вельми успішно звершуватися Його рукою.
11На подвиг душі Своєї Він буде дивитися вдоволено; через пізнання Його Він, Праведник, Служник Мій, виправдає багатьох, і гріхи їхні понесе на Собі.
12Тому Я дам Йому спадок поміж великими, і з сильними ділитиме здобич, за те, що віддав життя Своє на смерть, і до злочинців був зарахований в той час, як Він поніс на Собі гріхи багатьох і за злочинців учинився заступником.