1Зійди і присядь на порох, юнко, донько Вавилону; сиди на землі, престолу немає, дочко халдеїв, і вже не будуть називати тебе жінкою і розкішною.
2Візьми жорна і мели борошно; скинь покривало твоє, підбери поділ, відкрий литки, переходь через ріки.
3Відкриється нагота твоя, і навіть видно буде сороміцьке твоє. Звершу помсту і не помилую нікого.
4Визволитель ваш – Господь Саваот ймення Йому, Святий Ізраїлів.
5Сиди мовчки і відійди в темряву, дочко халдеїв: бо вже не будуть називати тебе володаркою царств.
6Я прогнівався на народ Мій, принизив спадок Мій і віддав їх в руки твої; а ти не виявила їм милосердя, на старця накладала вельми тяжке ярмо.
7І ти говорила: Вічно буду володаркою, а не уявляла того в умі своєму, не задумувалася, що станеться відтак.
8Але нині вислухай це, випещена, що живеш безтурботно, запевняючи в серці своєму: Я, а іншої, схожої на мене, немає; не буду сидіти вдовою, і не знатиму горя від утрати дітей.
9Але зненацька, одного дня, прийде до тебе перше й друге – втрата дітей і вдовина доля; повною мірою прийдуть вони до тебе, не зважаючи на численних чаклунів твоїх і на велику силу чарів твоїх.
10Бо ти сподівалася на злодійство твоє, казала: Ніхто не бачить мене. Мудрість твоя і пізнання твоє – вони звели тебе зі шляху, і ти казала в серці твоєму: Я, і ніхто, окрім мене.
11І прийде до тебе лихо; ти не спізнаєш, звідки воно піднімається і нападає на тебе, лихо, котрого ти не матимеш сили відвернути, і несподівано прийде на тебе згуба, про котру ти й не здогадуєшся.
12То залишайся з твоїми чаклунствами і з численними чаруваннями, котрими ти займалася від юности твоєї; можливо, допоможеш собі; може, устоїш.
13Ти знесиліла від численних порад твоїх; нехай же виступлять астрологи, спостерігачі зір, і віщуни за новомісяччями, і врятують тебе від того, що мусить статися з тобою.
14Ось вони, мов солома: вогонь пожере їх; не захистили душі своєї від полум’я; не залишилося місцинки, щоб погрітися, ні вогню, щоб посидіти перед ним.
15Такими стали для тебе ті, з котрими ти працювала, з котрими провадила торгівлю від юности твоєї. Кожний побрів своїм путівцем і ніхто тебе не рятує.