1Горе тобі, спустошувачу, котрого не спустошували, і грабіжнику, котрого не грабували. Коли скінчиш спустошувати, спустошений будеш також і ти; коли скінчиш грабіжництво, пограбують і тебе.
2Господе! Помилуй нас, на Тебе сподіваємося ми; будь нашим раменом з досвітку і порятунком нашим у час тіснот.
3Від грізного голосу Твого утікатимуть народи; коли постанеш, розпорошаться племена.
4І будуть збирати здобич вашу, як збирають гусінь; кинуться на неї, як кидається сарана.
5Високий Господь, що на височині живе; Він виповнить Сіон судом і правдою.
6І будуть у безпеці дні твої, щедрота спасіння, мудрости і ведення; страх Господній буде скарбом твоїм.
7Ось, дужаки їхні кричать на вулицях, провісники миру гірко плачуть.
8Спорожніли шляхи; не видно мандрівників; Він зламав угоду, зруйнував місто – і зневажив людей.
9Земля стогне, висихає; Ливан осоромлений, зів’яв; Сарон став схожий на пустелю, і оголені від листя свого Башан та Кармел.
10Нині Я постану, каже Господь, нині підведуся, нині піднесуся.
11Ви завагітніли сіном, а солому породите; дихання ваше – вогонь, котрий пожере вас.
12І будуть народи, мовби вапно, що горить, мов зрубане терня, будуть спалені у вогні.
13Слухайте, далекі, що вчиню Я; і ви, ближні, спізнайте могутність Мою.
14Злякалися грішники на Сіоні; трепет заволодів лиходіями: хто із вас може вижити біля пожираючого вогню? Хто із вас може жити біля вічного полум’я?
15Той, хто ходить у правді і виповідає істину; хто бридиться зиском від утисків, утримує руки свої від хабаря, затуляє вуха свої, щоб не чути про кровопролиття, і заплющує очі свої, щоб не бачити зла.
16Той буде мешкати на височині, притулок його – недоступні скелі; і буде він з хлібом; вода у нього не висохне.
17Очі твої побачать Царя у Його красі, побачать землю віддалену.
18Серце твоє буде лише пригадувати про жахіття: Де ті, що чинили перепис? Де той, що зважував данину? Де той, що оглядав вежі?
19Уже не побачиш народу зухвалого, народу з глухою, невиразною мовою, з мовою дивною, незрозумілою.
20Поглянь на Сіон, місто святкових зібрань наших; очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, непохитну скинію; стовпи її ніколи не будуть вирвані, і жодна мотузка її не порветься.
21Там у нас Великий Господь буде замість річок, замість широких каналів; туди не зайде жодний весловий човен, і не прийде великий корабель.
22Бо Господь – суддя наш, Господь – законодавець наш; Господь – цар наш; Він урятує нас.
23Послабилися мотузки твої, не можуть утримати щогли і натягнути вітрила. Тоді буде значний поділ здобичі, аж так, що й кульгавим дістанеться.
24І жодний з мешканців не скаже: Я хворий; і народові, що мешкає там, будуть прощені гріхи.