1Горе тим, котрі йдуть до Єгипту по допомогу, сподіваються на своїх коней, і покладаються на колісниці, тому що їх багато, і на вершників, бо вони вельми міцні, а на Святого Ізраїлевого не дивляться і до Господа не поспішають.
2Але премудрий Він: і наведе лихо, і не зречеться Своїх слів; повстане супроти дому лиходіїв і супроти допомоги тим, що чинять беззаконня.
3І єгиптяни – люди, а не Бог; і коні їхні – плоть, а не дух. І простягне руку Свою Господь, і спіткнеться захисник, і впаде той, кого захищають, і всі разом загинуть.
4Бо так сказав мені Господь: Як лев, як барс, що реве над своєю здобиччю тоді, коли багато пастухів кричать на нього, від ґвалту їхнього не здригнеться; численности їхній не поступиться: так Господь Саваот зійде воювати за гору Сіон і за пагорб Його.
5Як птахи пташенят, так Господь Саваот накриє Єрусалим, захистить і визволить, помилує і врятує.
6Зверніться до Того, від Котрого ви далеко відпали, сини Ізраїля!
7Того дня відкине кожна людина своїх срібних ідолів і золотих своїх ідолів, котрих руки ваші вчинили вам на гріх.
8І Ашшур упаде не від меча потужної людини, не меч посередньої людини винищить його, – бо він уникне меча, і юнаки його будуть батраками.
9І від страху пробіжить мимо фортеці своєї; і князі його будуть лякатися знамена, – говорить Господь, Котрого вогонь на Сіоні і горнило в Єрусалимі.