1Ізраїль – розкішний виноград, примножує для себе плід; і чим більше у нього плодів, тим щедріше примножує жертовники; чим краща земля у нього, тим ревніше оздоблюють вони кумирів.
2Розділилося серце їхнє, за те вони й будуть покарані; Він зруйнує жертовники їхні, і потрощить кумирів їхніх.
3Тепер вони кажуть: Немає в нас царя, бо ми не злякалися Господа! А цар, – що він нам зробить?
4Виповідають слова порожні, присягаються нещиро, складають спілки; за те з’явиться суд над ними, ніби цикута на борознах поля.
5За телят Бет-Авену затремтять мешканці Самарії; заплаче за ним народ його; і жерці його, що раділи ним, будуть плакати за його славою, тому що вона відійде од нього.
6Він також буде припроваджений до Асирії, – як дар цареві Яребу; посоромлений буде Ефраїм, і осоромиться Ізраїль від заміру свого.
7І щезне в Самарії цар її – мов піна на поверхні води.
8І винищені будуть пагорби лиходійства – гріх Ізраїля; терня і бур’ян виростуть на ж ертовниках їхніх, і скажуть вони горам: Прикрийте нас, і пагорбам: упадіть на нас!
9Уже від днів Ґів’ї грішив ти, Ізраїлю! Там вони залишилися, війна у Ґів’ї супроти синів нечестя не здолала їх.
10За бажанням Моїм покараю їх; і зберуться супроти них народи, і вони будуть пов’язані за подвійний злочин їхній.
11Ефраїм – навчена телиця, що звикла до молотьби, і Я Сам покладу ярмо на товсту шию його; на Ефраїмі будуть верхи їздити, а Юда буде орати, а Яків буде боронувати.
12Сійте собі в правду – і пожнете милість; розорюйте у себе цілину, бо час покликати Господа, щоб Він, коли прийде, дощем вилив на вас правду.
13Ви обробляли нечестя – пожинаєте беззаконня, їсте плід неправди, тому що ти сподівався на шлях твій, на численних вояків твоїх.
14І вчиниться замішання в народі твоєму, і всі фортеці твої будуть зруйновані, як Шалман зруйнував Бет-Арбел у день битви: матір була забита з дітьми.
15Ось, що вчинить вам Бет-Ел за лихе нечестя ваше.