1Молитва Авакума пророка, для співу:
2Господе! Почув я вість Твою і злякався. Господе! зверши діяння Твоє серед років, серед років яви його; у гніві згадай про милість.
3Бог від Теману йде і святий – від Парану-гори. Покрила небеса велич Його, і славою Його виповнилася земля.
4Сяйво її, – мов сонячне світло; від руки Його – проміння, і тут таємниця сили Його!
5Перед Ним рухається моровиця, а слідами Його – спекотний вітер.
6Він постав – і захитав землю; глянув – і затремтіли народи; високі гори розпалися, первісні пагорби позападалися; шляхи Його – вічні.
7Сумними я бачив шатра ефіопські; здригалися намети землі мідіянської.
8Хіба на річки спалахнув, Господе, Твій гнів? Хіба на ріки – обурення Твоє, і на море – лють Твоя, що Ти зійшов на коней Твоїх, на колісниці Твої рятівні?
9Ти оголив лука Твого за обітницю присяги, що дав її племенам. Ти потоками розтяв землю.
10Побачили Тебе гори і затремтіли, ринули води; безодня озвалася голосом своїм, високо здійняла руки свої;
11Сонце і місяць зупинилися на місці своєму перед світлом стрімких стріл Твоїх, перед сяянням блискучих списів Твоїх.
12У гніві простуєш Ти по землі і в обуренні топчеш народи.
13Ти виходиш для порятунку народу Твого, для порятунку помазанця Твого. Ти викорінюєш чільника лиходієвого дому, оголюючи його від підвалин до самого даху.
14Ти пробиваєш списами його голову вождів його, коли вони, як вихор, кинулися розтрощити мене, з радістю, неначе гадаючи поглинути бідного потайки.
15Ти із кіньми Твоїми уторував шлях по морю, через безодню великої води.
16Я почув – і затремтіло нутро моє; на вість про це затремтіли губи мої, біль пронизав кості мої, і хитається місцина піді мною; а я мушу бути спокійним у день лихоліття, коли прийде на народ мій грабіжник його.
17Навіть коли не розквітне смоківниця і не буде плоду на виноградній лозі, і олива зрадить, і нива не дасть поживи, навіть коли не стане овечок у кошарі і рогатої худоби в хліві;
18Навіть тоді я буду радіти Господом і веселитися в Бозі порятунку мого.
19Господь Бог – сила моя; Він учинить ноги мої, наче в оленя, і на верховини мої виведе мене! (Диригентові хору).