1Діна, донька Ліїна, котру вона породила Якові, вийшла подивитися на дочок тієї землі.
2І побачив її Сихем, син Гамора хіввеянина, князя тієї землі, і взяв її, і переспав з нею, і зґвалтував її.
3І прихилилася душа його до Діни, доньки Якова, і він полюбив дівчину, і говорив до серця її.
4І сказав Сихем Гаморові, батькові своєму, кажучи: Візьми мені цю дівчину за дружину.
5Яків чув, що син Гаморів збезчестив Діну, доньку його; та оскільки сини його були зі скотиною у полі, то Яків мовчав, аж доки не прийшли вони.
6І вийшов Гамор, батько Сихемів, до Якова, поговорити з ним.
7А сини Якова прийшли з поля, і коли почули, то посмутніли мужі ті, і запалали гнівом, тому що ганьбу вчинив він Ізраїлю, переспавши з дочкою Якова; а це заборонялося чинити.
8Гамор почав говорити їм і сказав: Сихем, син мій, прихилився душею до вашої дочки; прошу, віддайте її за дружину йому.
9Породичайтеся з нами; віддавайте за нас дочок ваших, а наших дочок беріть собі.
10І живіть з нами; земля ця перед вами, живіть і працюйте на ній, і придбайте її у власність.
11А Сихем сказав батькові її і братам її: Мені б лише знайти приязнь в очах ваших, я дам, чого не забажаєте від мене.
12Призначайте найбільше в і но і подарунки; я дам, чого забажаєте від мене: тільки віддайте мені дівчину за дружину.
13І відповідали сини Якова Сихемові і Гаморові, батькові його, з лукавством; а говорили так через те, що він зганьбив Діну, сестру їхню.
14І сказали їм: Не можемо цього вчинити, віддати сестру нашу за чоловіка, який необрізаний, бо це зганьбило б нас.
15Тільки за такої умови ми погодимося з вами, якщо ви будете, як ми, щоб у вас також уся чоловіча стать була обрізана.
16І будемо віддавати за вас дочок наших, і будемо брати за себе ваших дочок, і житимемо з вами, і станемо одним народом.
17А якщо не дослухаєтеся нас у тому, щоб обрізатися, то ми візьмемо доньку нашу, і підемо геть.
18І сподобалися ці слова Гаморові і Сихемові, синові Гамора.
19Юнак поспішив виконати умову; тому що любив доньку Якова, а його найбільше поважали в домі батька його.
20І прийшов Гамор і Сихем, син його, до воріт міста свого, і почали говорити мешканцям міста свого, і сказали:
21Оці люди мирні з нами, нехай вони оселяться на землі і працюють на ній; а земля ось, простора перед ними. Почнемо брати дочок їхніх собі за дружин, і наших дочок віддавати за них.
22Лише за цієї умови ці люди погоджуються жити з нами і бути одним народом, щоб і в нас обрізана була кожна чоловіча стать, як вони обрізані.
23Чи не для нас череди їхні, і маєтки їхні, і вся скотина їхня? Тільки погодимося з ними, і будуть жити з нами.
24І пристали городяни міста на пропозицію Гамора та Сихема, сина його, і обрізана була кожна чоловіча стать, – всі, які виходили з воріт міста.
25Третього дня, коли вони хворіли, два сини Якова, Симеон і Левій, брати Діни, взяли кожний свого меча, і сміливо напали на місто, і умертвили всіх чоловіків.
26І самого Гамора і Сихема, сина його, убили мечем; і взяли Діну із дому Сихемового і вийшли.
27Сини Якова прийшли до вбитих, і пограбували місто за те, що зганьбили сестру їхню.
28Вони взяли дрібну і велику скотину їхню, і віслюків їхніх, і все що було в місті, і що було в полі.
29І всі маєтності їхні, і всіх дітей їхніх, і дружин їхніх взяли в полон, і пограбували все, що було в домах.
30І сказав Яків Симеонові і Левію: Ви лихо навели на мене, вчинивши мене ненависним для мешканців цієї землі, для ханаанеїв і періззеїв. У мене людей замало; зберуться супроти мене, уразять мене, і винищать мене і дім мій.
31А вони сказали: А хіба можна вчинити з сестрою нашою, як з блудницею?