1Браття! Якщо й потрапить людина в таке гріхопадіння, ви духовні, напучуйте такого в дусі лагідности, зважаючи кожний на себе, щоб не впасти у спокусу самому.
2Носіть тягарі один одного і таким чином виконаєте закон Христів.
3Бо хто має себе за щось значуще, хоч є ніщо, той сам себе обманює.
4Нехай кожний досліджує свою справу, і тоді матиме похвалу тільки в собі, а не в другому.
5Бо кожний нестиме свого тягаря.
6Напучуваний словом, поділися всіляким добром з тим, хто напучує.
7Не обманюйте себе: Бог зневаженим бути не може. Що посіє людина, те й пожне!
8Той, що сіє в плоть свою, від плоті пожне тлін; а той, що сіє в дух від Духа, пожне життя вічне.
9Учиняючи добро, не впадаймо в журбу, бо свого часу пожнемо, якщо не ослабнемо.
10Отож, допоки є час, будемо вчиняти добро всім, а найбільше своїм одновірцям!
11Бачите, як багато написав я вам своєю рукою.
12Усі, хто бажає хвалитися плоттю, примушують вас обрізуватися лише для того, щоб не зазнати переслідувань за хрест Христа;
13Бо навіть ті, що обрізуються, не дотримуються Закону, але вимагають, щоб ви обрізувалися, аби похвалитися у вашій плоті.
14А я не бажаю хвалитися, хіба що хрестом Господа нашого Ісуса Христа, Котрим для мене світ розп’ятий, і я для світу,
15Бо у Христі Ісусі нічого не означає ні обрізання, ані необрізання, а нове творіння.
16Тим, котрі вчиняють за цим правилом, мир їм, і милість, та Ізраїлеві Божому.
17А втім, ніхто не обтяжуй мене, бо я ношу рани Господа Ісуса на тілі моєму.
18Благодать Господа нашого Ісуса Христа із духом вашим, браття! Амінь.