1О, нетямущі галати! Хто спокусив вас не коритися істині, вас, у котрих перед очима був зображений Ісус Христос, наче у вас розп’ятий?
2Оце лише хочу дізнатися у вас: Чи ви одержали Духа через справи Закону, чи, може, через проповідь віри?
3Чи такі ви нетямущі, що почали духом, а тепер закінчуєте плоттю?
4Невже ви стільки витерпіли без користі? О, якби тільки без користі!
5Чи Той, що дає вам Духа і утворює поміж вами дива, – невже через справи Закону все це звершує, чи, може, через проповідь віри?
6Так, Авраам повірив Богові, і це зараховано йому у праведність.
7Тож пізнайте, що віруючі є сини Авраамові!
8І Писання, передбачаючи, що Бог вірою виправдає поганів, провістило Авраамові: У тобі благословляться всі народи.
9Отож, віруючі благословляються з вірним Авраамом.
10А всі, що утверджуються на справах Закону, – перебувають під прокляттям. Бо написано: Проклятий кожний, хто не виконує постійно всього, що написане в книзі Закону.
11А що Законом ніхто не виправдовується перед Богом, це зрозуміло, тому що праведний вірою буде жити.
12А Закон не за вірою; але хто виконує його, той буде ним жити.
13Христос звільнив нас від прокляття Закону, ставши за нас прокляттям, – бо написано: Проклятий кожний, що висить на дереві.
14Аби благословення Авраамове через Христа Ісуса поширилося на поганів, щоб нам одержати обіцяного Духа вірою.
15Браття! Кажу з міркувань людських: Навіть людиною утвердженого заповіту ніхто не відміняє і не додає до нього.
16Але Авраамові дано було обітниці й насінню його. Не сказано: Нащадкам також, наче про багатьох, але як про одного. Також насінню твоєму, котре є Христос.
17Я утверджую те, що заповіту про Христа, ще передніше Богом утвердженого, Закон, що з’явився через чотириста тридцять років, не скасовує аж так, щоб обітниця втратила силу.
18Бо якщо за Законом спадщина, то вже не за обітницею; але Авраамові Бог дарував її за обітницею.
19А навіщо Закон? Його дано пізніше, з причини злочинів, до часу пришестя насіння, до котрого стосується обітниця, і переданий через Ангелів, рукою посередника.
20Але посередник при одному не буває, а Бог один.
21Отож, Закон суперечить обітницям Божим? Зовсім ні! Бо якби дано було закон, що може животворити, то справді праведність була б від Закону;
22Але Писання усіх вмістило під гріхом, щоб обітницю віруючим дано було через віру у Христа Ісуса.
23А до пришестя віри ми вміщені були під сторожу Закону, аж до того часу, як належало відкритися вірі.
24Отож, Закон був для нас поводирем до Христа, щоб нам виправдатися вірою;
25А як віра прийшла, то ми вже не під поводирем.
26Бо всі ви сини Божі через віру у Христа Ісуса.
27Усі ви, що у Христі хрестилися, в Христа одяглися.
28Уже немає юдея, ні поганина, ні раба, ні вільного; немає чоловічої статі, ні жіночої; бо всі ви одне (спільне) у Христі Ісусі.
29А якщо ви Христові, то ви насіння Авраамове і через обітницю – спадкоємці.