1Так говорить Господь Бог: Брама внутрішнього двору, обернена чільним боком на схід, має замикатися упродовж шести днів праці, а суботнього дня вона має бути відчинена і за дня новомісяччя має бути відчинена.
2Князь піде через зовнішній притвор брами і стане біля одвірка цієї брами; і священики звершать його всеспалення і його вдячну пожертву; і він біля порогу брами поклониться Господові, і вийде, а брама залишиться відчиненою до вечора.
3І народ краю буде поклонятися Господові біля входу до брами, в суботи і в новомісяччя.
4Усеспалення, котре князь принесе Господові суботнього дня, має бути із шести ягнят без вади, а також із барана без вади.
5Хлібного приношення – ефа на барана, а на ягнят хлібного приношення, скільки рука подасть, а єлею – гін на ефу.
6У день новомісяччя будуть приноситися ним із череди биків теля без вади, а також шестеро ягнят і барана без вади.
7Хлібного приношення він принесе ефу на теля, і ефу на барана, а на ягнят, скільки рука його подасть, і єлею – гін на ефу.
8І коли приходити буде князь, то має входити через притвор брами і тим самим шляхом виходити.
9А коли народ краю буде приходити перед обличчя Господа на свята, то мусить, зайшовши північною брамою для поклоніння, вийти південною брамою, а ті, що зайшли південною брамою, мають виходити північною брамою; він не мусить виходити тією самою брамою, котрою зайшов, а має виходити протилежною.
10І князь мусить бути серед них; коли вони входять, входить і він; і коли вони виходять, виходить і він.
11І на свята, і в урочисті дні хлібного приношення від нього має бути по ефі на теля і по ефі на барана, а на ягнят, – скільки подасть рука його, і єлею – по гіну на ефу.
12А якщо князь від серця свого захоче принести всеспалення чи пожертву вдячности Господові, то мають відчинити йому браму, що обернена чільним боком на схід, і він звершить своє всеспалення і свою пожертву вдячности так само, як звершив суботнього дня, і по цьому він вийде, і по виході його брама зачиниться.
13Кожного дня принось Господові на всеспалення однорічне ягня без вади: щоранку принось його.
14А хлібного приношення долучай до нього щоранку шосту частку ефи і єлею третю частку гіна, щоб розчинити борошно; ось така вічна ухвала про хлібне приношення Господові – назавжди.
15Нехай приносять у всеспалення ягня і хлібне приношення і єлей щоранку постійно.
16Так говорить Господь Бог: Якщо князь дає комусь із синів своїх дарунок, то це має перейти у спадок і його синам; це володіння їхнє має бути спадковим.
17А якщо він дасть із спадщини своєї кому-небудь із рабів своїх подарунок, то це буде належати йому тільки до року звільнення, а тоді повернеться князеві. Лише до синів його має переходити спадщина його.
18Але князь не може брати із спадкової ділянки народу, витісняти їх із володіння їхнього; тільки зі свого володіння він може наділяти дітям своїм, щоб ніхто з народу Мого не став вигнанцем із свого володіння.
19І привів він мене тим проходом, котрий з боку брами, до святощів-кімнат для священиків, що були обернені чільним боком на північ, і ось, там одне місце стороною на захід.
20І сказав мені: Оце місце, де священики мають варити пожертву за злочини і пожертву за гріх, де мусять пекти хлібне приношення, не виносячи його на зовнішній двір для освячення народу.
21І вивів мене на зовнішній двір і провів мене по чотирьох кутах двору, і ось, на кожному розі двору іще двір.
22У всіх чотирьох кутах двору були покриті подвір’я на сорок ліктів довжини і тридцять ширини, однієї міри на всіх чотирьох кутах.
23І довкола всіх їх чотирьох – стіни, а біля стін налаштовані місця для приготування їжі по колу.
24І сказав мені: Ось куховарні, де служителі храму варять пожертви народні.