1Десятого року, десятого місяця, дванадцятого дня місяця, було до мене слово Господнє:
2Сину людський! Оберни лице твоє до фараона, царя єгипетського, і повідай пророцтво на нього і на увесь Єгипет.
3Говори і скажи: Так говорить Господь Бог: Ось, Я на тебе, фараоне, царю єгипетський, великий крокодиле, котрий, лежачи серед рік своїх, говориш: Моя ріка, і я витворив її для себе.
4Але Я вкладу гачка у щелепи твої і до луски твоєї приліплю рибу з річок твоїх, і витягну тебе із рік твоїх з усією рибою річок твоїх, що прилипне до луски твоєї;
5І кину тебе в пустелі, тебе і всю рибу з річок твоїх, ти впадеш на відкрите поле, не заберуть і не підберуть тебе; і віддам тебе на пожирання звірам земним і птахам небесним.
6І спізнають усі мешканці Єгипту, що Я – Господь; тому що вони були підпорою з тростини домові Ізраїлевому.
7Коли вони ухопилися за тебе рукою, ти розколовся і все плече поколов їм; і коли вони сперлися на тебе, ти зламався і поранив їм усі крижі.
8Тому так говорить Господь Бог: Ось, Я наведу на тебе меча, і винищу в тебе людей і худобу.
9І стане земля єгипетська пустелею і степом; і спізнають, що Я – Господь. Бо він запевняв: моя річка, і я витворив її;
10То ось, Я – на ріки твої; і вчиню землю єгипетську пустелею з пустель від Мігдолу аж до Севене, й аж до кордону Ефіопії,
11Не буде по ній проходити нога людська, і нога худоби не буде проходити по ній, і не будуть жити на ній сорок літ.
12І вчиню землю єгипетську пустелею серед земель спустошених, і міста її серед спорожнілих міст будуть пусткою сорок літ, і розпорошу єгиптян поміж народами, і розпорошу їх по землях.
13Бо так говорить Господь Бог: По закінченні сорока літ Я зберу єгиптян з-поміж народів, поміж котрими вони будуть розпорошені;
14І поверну полон Єгипту і назад приведу їх на землю Патрос, на землю походження їхнього, і там вони будуть царством слабким.
15Воно буде слабкішим від інших царств, не буде вже підноситися над народами; Я вчиню їх малими, щоб вони не панували над народами.
16І не будуть надалі опертям домові Ізраїлевому, що приймає беззаконня їхні, коли вони зверталися до нього; і спізнають, що Я – Господь Бог.
17Двадцять сьомого року, першого місяця, першого дня місяця було до мене слово Господнє:
18Сину людський! Навуходоносор, цар вавилонський, знесилив своє військо значними роботами біля Тиру; всі голови облисіли, і всі плечі витерті, та ні йому, ані війську його немає винагороди від Тиру за роботи, котрі він виконав супроти нього.
19Тому так говорить Господь Бог: Ось Я, Навуходоносорові, цареві вавилонському, даю землю єгипетську, щоб він обібрав багатства її і здійснив пограбування її, і це буде винагородою війську його.
20Як винагороду за працю, котру він здійснив у ньому, Я віддаю йому землю єгипетську, тому що вони чинили це для Мене, сказав Господь Бог.
21Того дня поверну рога дому Ізраїлевому, і тобі розтулю уста серед них, і спізнають, що Я – Господь.