1Одинадцятого року, першого дня першого місяця, було до мене слово Господнє:
2Сину людський! За те, що Тир говорить проти Єрусалиму: Овва! Він зруйнований – брама народів; він звертається до мене; я виповнюся, він спустошиться, -
3За це, так говорить Господь Бог: Ось, Я на тебе, Тире, і підніму на тебе численні народи, як море підіймає хвилі свої.
4І зруйнують мури Тиру, і зруйнують вежі його; Я теж повимітаю з нього порох його, і вчиню його голою скелею.
5Місцем для розстилання сітей буде він серед моря; бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і буде він на грабіж народам.
6А доньки його, котрі на землі, забиті будуть мечем, і спізнають, що Я – Господь.
7Бо так говорить Господь Бог: Ось, Я приведу супроти Тиру від півночі Навуходоносора, царя вавилонського, царя царів, з кіньми і колісницями, і з вершниками, і з військом та численним народом.
8Доньок твоїх на землі він заб’є мечем, і спорудить супроти тебе вежі для облоги, і нагорне супроти тебе вала, і виставить супроти тебе щити;
9І до мурів твоїх підсуне машини-муроломи, і вежі твої зруйнує сокирами своїми.
10Від безлічі коней його накриє тебе пилюка, від гамору вершників і коліс і колісниць затремтять мури твої, коли він буде входити у брами твої, як входять до зруйнованого міста.
11Копитами коней своїх він витопче всі вулиці твої, народ твій заб’є мечем і пам’ятки могутности твоєї поскидає на землю.
12І пограбують багатство твоє, і розкрадуть товари твої, і зруйнують мури твої, і поруйнують гарні оселі твої, і каміння твоє, і дерева твої, і землю твою пожбурять у воду.
13І припиню звучання пісень твоїх, і звуку гусел твоїх уже не буде чутно.
14І вчиню тебе голою скелею, будеш місцем для розстилання сітей. Не будеш знову споруджений, бо Я, Господь, сказав це, говорить Господь Бог.
15Так говорить Господь Бог Тирові: Від гуркоту падіння твого, від стогону поранених, коли буде звершена серед тебе різанина, чи не здригнуться острови?
16І залишать усі князі моря престоли свої і поскидають із себе мантії, і скинуть із себе мережані шати свої, одягнуться в трепет, сядуть на землю, щохвилини будуть здригатися і вражатися через тебе.
17І здіймуть плач за тобою, і скажуть тобі: Як же загинуло ти, місто, заселене мореплавцями, місто уславлене, котре було могутнє на морі, саме і городяни його, які наводили острах на всіх його мешканців.
18Нині, у день падіння твого, здригнулися острови; острови на морі потрапили в замішання від загибелі твоєї.
19Бо так говорить Господь Бог: Коли Я вчиню тебе містом спорожнілим, схожим на міста безлюдні, коли підніму на тебе безодню, і накриють тебе великі води,
20Тоді зіпхну тебе з тими, що сходять до могили, до народу, котрий давно був, і поселю тебе в безоднях землі, в пустелях вічних, з тими, що відійшли до могили, щоб ти не було вже заселене; і явлю Я славу на землі живих.
21Жахіттям учиню тебе, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, але вже не знайдуть повік, говорить Господь Бог.