1І відповідав Мойсей і сказав: А якщо вони не повірять мені, і не послухають голосу мого, і скажуть: Не з’являвся перед тобою Господь?
2І сказав йому Господь: Що оце в руці твоїй? Він відповів: Посох.
3Господь сказав: Кинь його на землю. Він кинув його на землю, і посох перетворився на змія, і Мойсей сахнувся від нього.
4І сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку твою і візьми його за хвіст. Він простягнув руку свою і взяв його; і він став посохом у руці його.
5Це для того, аби повірили, що з’явився тобі Господь, Бог батьків їхніх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова.
6І ще сказав йому Господь: Поклади руку твою собі в пазуху. Він поклав руку свою собі в пазуху. Витягнув її, і ось, рука його збіліла від прокази, як сніг.
7І ще сказав: Поклади знову руку твою до себе за пазуху. І він поклав руку собі за пазуху. І витягнув її із пазухи своєї, і ось, вона знову стала такою ж, як тіло його.
8Якщо вони не повірять тобі, і не послухають голосу першої ознаки, то повірять голосові ознаки другої.
9Якщо ж не повірять навіть двом ознакам і не послухають голосу твого, то візьми води з річки і вилий на суходіл, і вода, взята з річки, стане кров’ю на суходолі.
10І сказав Мойсей Господові: О, Господе, людина я не красномовна, і таким був і вчора, і третього дня; і від того часу, коли Ти почав говорити із служником Твоїм: я невдатний промовець і недорікувато мовлю.
11Господь сказав: Хто дав уста людині? Хто робить німим, чи глухим, чи зрячим або сліпим? Чи не Я, Господь?
12Отож, рушай; і Я буду при устах твоїх, і навчу тебе, що тобі говорити.
13Мойсей сказав: Господе! Я благаю, пошли іншого, кого можеш послати.
14І розгнівався Господь на Мойсея, і Він сказав: Хіба немає в тебе Аарона – брата, левита? Я знаю, що він може говорити, і він вийде назустріч тобі, і, забачивши тебе, зрадіє в серці своєму.
15Ти будеш йому говорити і вкладати слова в уста його; а Я буду при устах твоїх і при устах його, і буду навчати вас, що вам чинити.
16І буде він говорити замість тебе до народу. Отож, він буде твоїми устами, а ти будеш йому замість Бога.
17І посох оцей візьми в руку твою; ним творитимеш знамення.
18І рушив Мойсей, і повернувся до тестя свого Їтра, і сказав йому: Благаю тебе, піду я, і повернуся до братів своїх, котрі у Єгипті; і подивлюся, чи живі вони ще? І сказав Їтро Мойсеєві: Йди з миром.
19І сказав Господь Мойсеєві у краю Мідіянськім: Рушай, повернися до Єгипту; бо вмерли всі, хто шукав життя твого.
20І взяв Мойсей дружину свою і синів своїх, посадовив їх на віслюка, і попростував у край єгипетський. І посох Божий Мойсей взяв у руку свою.
21І сказав Господь Мойсеєві: Коли підеш і повернешся до Єгипту, гляди, всі чудеса, які Я доручив тобі, вчини перед фараоном. А Я ожорсточу серце його, і він не відпустить народу.
22І скажи фараонові: Так говорить Господь: Ізраїль є син Мій, первісток Мій.
23Я кажу тобі: Відпусти сина Мого, щоб він звершив Мені служіння; а якщо не відпустиш його, то Я уб’ю сина твого, первістка твого.
24По дорозі, при ночівлі, сталося, що зустрів його Господь, і хотів умертвити його.
25Тоді Ціппора, взявши кам’яного ножа, обрізала крайню плоть сина свого, і, кинувши під ноги йому, сказала: Ти наречений крови у мене.
26І відійшов од нього Господь. Тоді сказала вона: Наречений крови – через обрізання.
27І Господь сказав Ааронові: Рушай назустріч Мойсеєві в пустелі. І він рушив, і зустрівся з ним при горі Божій, і поцілував його.
28І переказав Мойсей Ааронові усі слова Господа, Котрий його послав, і всі ознаки, котрі Він заповідав.
29І рушили Мойсей з Аароном, і зібрали вони всіх старшин синів Ізраїлевих.
30І переказав Аарон усі слова, котрі говорив Господь Мойсеєві, і вчинив Мойсей ознаки перед очима народу.
31І повірив народ. І, прочувши, що Господь відвідав синів Ізраїлевих і побачив страждання їхні, нахилили вони голови свої, і стали вони на коліна і вклонилися.