1Потому звеличив цар Артаксеркс Ґамана, сина Ґаммедатового, аґаґ’янина, і підніс його, і поставив його крісло понад усіх князів, котрі в нього.
2І всі служники царя, котрі були біля царської брами, вклонялися і падали на коліна перед Ґаманом, бо так наказав цар. Тільки Мордехай не кланявся і не падав ниць.
3І говорили служники при цареві, котрі біля царської брами, Мордехаєві: Нащо ти переступаєш повеління царські?
4Та оскільки вони дорікали йому щодня, а він не слухав їх, то вони доповіли Ґаманові, аби переконатися, чи не відступить од свого слова Мордехай, бо він повідав їм, що він юдей.
5І коли побачив Ґаман, що Мордехай не кланяється і не падає ниць перед ним, то спалахнув гнівом Ґаман.
6І видалося йому нікчемним накласти руку на одного Мордехая; оскільки сказали йому, з якого народу Мордехай, то задумав Ґаман винищити всіх юдеїв, котрі були у всьому царстві Артаксеркса, як народ Мордехаїв.
7Першого місяця, котрий є місяць нісан, дванадцятого року царя Артаксеркса, кидали пур, себто жереба, перед Ґаманом день при дні, місяць при місяці, і випав жереб на дванадцятий місяць, себто, місяць адар.
8І сказав Ґаман цареві Артаксерксу: Є один народ, розкиданий і розпорошений поміж народами по всіх провінціях царства твого; і закони їхні різняться від законів усіх народів; і законів царських вони не виконують; і цареві не варто лишати їх у такому стані.
9Якщо цареві бажано, то нехай буде написано винищити їх; і десять тисяч талантів срібла я відважу в руки урядовців, щоб занесли до царської скарбниці.
10Тоді зняв цар персня свого з руки своєї і віддав його Ґаманові, синові Ґаммедатовому, аґаґ’янинові, супротивникові юдеїв.
11І сказав цар Ґаманові: Віддаю тобі це срібло і народ; вчини з ним, як тобі заманеться.
12І прикликані були писарі царські першого місяця, тринадцятого дня його, і написано було, як наказав Ґаман, до сатрапів царевих і до намісників над кожною провінцією, і до князів кожного народу, до кожної округи письмом її і до кожного народу мовою його: усе було написано від імені царя Артаксеркса і засвідчене царським перснем.
13І були послані листи через гінців по всіх провінціях царських, щоб забити, погубити і винищити всіх юдеїв, малого і старого, дітей і жінок. Одного дня, тринадцятого дня дванадцятого місяця, себто місяця адара, а маєтності їхні пограбувати.
14Копію з цього указу мусили відпровадити до кожної провінції як закон, оголошуваний для всіх народів, щоб вони були напоготові до того дня.
15Гінці подалися квапливо із царевим наказом. Оголошений був указ у Сузах, столичному місті; і цар, і Ґаман сиділи і пили, а місто Сузи було в замішанні.