1І сталося за днів Артаксеркса, – це той Артаксеркс, що царював над ста двадцятьма сімома провінціями – від Індії до Ефіопії;
2У той час, як цар Артаксеркс сів на царському троні своєму, що в Сузах, у столичному місті.
3Третього року свого царювання він учинив бенкет для всіх князів своїх і для служників своїх, для старшин війська перського і мідійського, і для намісників провінцій своїх;
4Показуючи велике багатство царства свого, і осяйне звеличення своє, упродовж багатьох днів – сто вісімдесят днів.
5А по закінченні цих днів учинив цар для народу свого, що був у столичному місті Сузи, від великого до малого, бенкет семиденний на садовому подвір’ї царського палацу.
6Білі і зеленого кольору вовняні тканини, прикріплені вісоновими і пурпурними шнурами, висіли на срібних кільцях і мармурових стовпах.
7Золоті і срібні ложі стояли на помості, що був прикрашений червоним, синім, білим та чорним мармуром.
8Напої подавали в золотому посуді, у посуді різному, і вина царського було багато, за маєтністю царя. А пиття тривало за законом, ніхто не силував, бо цар так наказав усім керуючим в домі його, щоб чинили за волею кожного.
9І цариця Вашті також учинила бенкет для жіноцтва у царському домі царя Артаксеркса.
10Сьомого дня, коли звеселилося серце царя від вина, він наказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімом євнухам, які служили перед царем Артаксерксом,
11Щоб вони привели царицю Вашті до царя в короні царській, аби показати народам і князям вроду її; бо вона була вельми вродлива.
12Але цариця Вашті відмовилася прийти за наказом царя, оголошеному через євнухів.
13І вельми розгнівався цар і спалахнула в ньому лють. І сказав цар мудракам, які знали (зазирали в) передніші часи, – бо цар мав звичку звертатися до всіх, хто знав закон і справедливість, –
14А наближеними до нього тоді були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, – сім князів перських і мідійських, котрі бачили обличчя царя і сиділи першими в царстві:
15Як учинити за законом із царицею Вашті за те, що вона не вчинила за словом царя Артаксеркса, оголошеному через євнухів?
16І сказав Мемухан до царя і князів: Не перед царем одним завинила цариця Вашті, а перед князями і перед усіма народами, котрі по всіх округах царя Артаксеркса;
17Тому що вчинок цариці дійде до всіх жінок, і вони будуть нехтувати чоловіками своїми і говоритимуть: Цар Артаксеркс наказав привести царицю перед обличчя своє, а вона не пішла.
18Тепер княгині перські і мідійські, котрі почують про вчинок цариці, будуть говорити те саме усім князям царя; і нехтування і гіркот буде доволі.
19Якщо буде в царевій волі, нехай вийде від нього царська постанова, і запишеться в закони перські і мідійські, і не відміняється, про те, що Вашті не буде ходити перед обличчя царя Артаксеркса, а царські ознаки її цар передасть іншій, котра краща від неї.
20Коли зачують про цю постанову царя, котра розійдеться по всьому царству його, тому що воно велике, тоді всі дружини будуть поважати чоловіків своїх, від великого до малого.
21І було до душі слово оце в очах царя і князів; і вчинив цар за словом Мемухана.
22І порозсилав він листи до всіх царських провінцій, до кожної провінції письмом її (мовою), і до кожного народу мовою його, щоб усякий муж був володарем у домі своєму, і щоб це було повідане кожному природною мовою його.