1Священикам-левитам, всьому колінові Левійовому, не буде частки і спадку з Ізраїлем: вони мають харчуватися приношеннями Господа і Його спадком.
2Тому спадщини не буде їм поміж братами їхніми; Сам Господь – спадок його, як Він говорив йому.
3А ось, що має належати священикам від народу, від тих, що приносять для пожертви биків чи овець: маєте давати священикові лопатку, щелепи і шлунка.
4Також початок від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початок від вовни овечок твоїх віддай йому.
5Тому що його вибрав Господь, Бог твій, із усіх колін твоїх, щоб він стояв перед Господом, Богом твоїм, служив в ім’я Господа, сам і сини його у всі дні,
6І якщо левит прийде від будь-яких брам твоїх, із краю синів Ізраїлевих, де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, котре вибере Господь,
7І буде служити в ім’я Господа, Бога свого, як і всі брати його левити, що стоять там перед Господом:
8То нехай вони користуються однаковою часткою, понад одержане від продажу батьківського майна.
9Коли ти увійдеш на землю, котру дає тобі Господь, Бог твій, тоді не навчися чинити мерзоту, яку вчиняли народи оці.
10Не має знаходитися в тебе чоловік, який проводить сина свого чи доньку свою через вогонь, а також віщун, ворожбит і чародій,
11Облесник, який викликає духів, чарівник, і той, що викликає мертвих.
12Тому що бридкий перед Господом кожний, хто вчиняє це, і ось за ці мерзоти Господь, Бог твій, проганяє їх від тебе.
13Будь бездоганним перед Господом, Богом твоїм;
14Бо народи ці, котрих ти проганяєш, слухають ворожбитів і віщунів; а тобі не те дав Господь, Бог твій.
15Пророка з-поміж тебе, із братів твоїх, як мене, настановить тобі Господь, Бог твій, – його слухайте;
16Оскільки ти просив у Господа, Бога твого, біля Хориву в день зібрання, говорячи: Нехай не почую більше голосу Господа, Бога мого, і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти,
17То сказав мені Господь: Добре те, що вони говорили.
18Я поставлю їм Пророка з-посеред братів їхніх, Такого, як ти, і вкладу слова Мої в уста Його, і Він буде говорити їм, все, що Я накажу Йому.
19А коли промине час і хтось не підкориться словам Моїм, котрі Пророк Той буде говорити в ім’я Моє, з того зажадаю відплати.
20Але пророка, котрий зухвало говоритиме Моїм йменням те, чого Я не наказав йому говорити, і котрий буде говорити у ймення богів інших, такого пророка зрокуйте на смерть.
21І якщо скажеш у серці своєму: Як ми впізнаємо слово, котре не Господь говорив? то,
22Якщо пророк скаже йменням Господа, але слово не справдиться і не станеться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, – не бійся його.