1Ось настанови і закони, котрі ви маєте прагнути виконувати на землі, котру Господь, Бог батьків твоїх, дає тобі у володіння, на всі дні, котрі ти будеш жити на тій землі.
2Ущент винищіть усі місця, де народи, котрими ви оволодієте, служили богам своїм, на високих горах, і на узгірках, і під кожним зеленим деревом.
3І зруйнуйте жертовники їхні, і поламайте стовпи їхні, і спаліть вогнем гаї їхні, і розтрощіть карбовані образи богів їхніх, і винищіть ймення їхнє від місця того.
4Не так ви маєте робити для Господа, Бога вашого, як ті народи;
5Але до місця, яке вибере Господь, Бог ваш, із усіх колін ваших, щоби ймення Його було там, обертайтеся і туди приходьте.
6І туди приносьте приношення всеспалення ваші, і пожертви ваші, і десятини ваші, і принесення рук ваших, і обітниці ваші, і добровільні приношення ваші, і первістків великої худоби вашої, і овець ваших.
7І їжте там перед Господом, Богом вашим, і радійте ви і родини ваші за все, що робилося руками вашими, чим благословив тебе Господь, Бог твій.
8Там ви не робіть усього, як ми тепер тут робимо, – кожний, що йому видається доречним в очах його.
9Бо ви нині ще не ввійшли до спочину і до спадку, котрого Господь, Бог твій, дає тобі.
10Та коли перейдете Йордан і житимете на землі, котру Господь, Бог ваш, дає вам у спадок, і коли Він дасть вам спокій від усіх ворогів ваших довкола вас, і будете жити в безпеці;
11Тоді, яке місце вибере Господь, Бог ваш, щоб там бути йменню Його, туди приносьте все, що я заповідаю вам: приношення всеспалення ваші і пожертви ваші, десятини ваші і підношення рук ваших, і все вибране за обітницями вашими, що ви обіцяли Господові;
12І будете радіти перед Господом, Богом вашим, ви і сини ваші, і доньки ваші, і служники ваші, і служниці ваші, і левит, котрий біля брам ваших; бо немає йому частки і спадку з вами.
13Остерігайся приносити приношення усеспалення твої на будь-якому місці, котре ти побачиш.
14Але на тому лише місці, котре вибере Господь, в одному з колін твоїх, принось приношення усеспалення твої, і роби все, що заповідаю тобі.
15А втім, коли тільки зажадає душа твоя, можеш заколоти і їсти, з благословення Господа, Бога твого, м’ясо, котре Він дав тобі, в усіх житлах твоїх; нечистий і чистий можуть їсти це, як сарну, і як оленя.
16Лише крови не їжте; на землю виливайте її, як воду.
17Не можна тобі їсти у житлах твоїх десятини хліба твого, і вина твого, і єлею твого, і первістків великої худоби, і дрібної скотини твоєї, і жодних обіцяних приношень твоїх, які будеш обіцяти, і добровільних приношень твоїх, і дарів піднесення рук твоїх.
18Але їжте це перед Господом, Богом твоїм, на тому місці, котре вибере Господь, Бог твій, ти і син твій, і донька твоя, і служник твій, і служниця твоя, і левит, який біля брами, і захожий, котрий у житлах твоїх, і радій перед Господом, Богом твоїм, за все, що робилося руками твоїми.
19Гляди, не залишай левита у всі дні, котрий буде жити на землі твоїй.
20Коли поширить Господь, Бог твій, володіння твої, як Він говорив тобі; і ти скажеш: Наїмся м’яса!, тому що душа твоя зажадає їсти м’ясо, тоді, за бажанням душі твоєї, їж м’ясо.
21Якщо далеко буде від тебе місце оте, де вибере Господь, Бог твій, щоб перебувати йменню Його там, то заколи із великої худоби і отари твоєї, котру дав тобі Господь, як я наказав тобі, і споживай у брамах твоїх, за бажанням душі твоєї.
22Але їжте їх так, як їдять сарну і оленя; нечистий, як і чистий, можуть це їсти.
23Лише суворо дотримуйся, щоб не їсти крови, тому що кров є життя: не їжте життя разом із м’ясом.
24Не їж її і виливай її на землю, як воду.
25Не їж її, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе, коли будеш чинити справедливо перед очима Господніми.
26Лише святі речі твої, які будуть у тебе, і обітниці твої бери, і приходь на те місце, котре вибере Господь.
27І звершуй приношення усеспалення твої, м’ясо і кров, на жертовнику Господа, Бога твого; і кров пожертв твоїх має бути пролита на жертовник Господа, Бога твого; а м’ясо їж.
28Слухай і виконуй всі слова оці, котрі заповідаю тобі, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе наповік, коли будеш чинити добре і належним чином перед очима Господа, Бога твого.
29Коли Господь, Бог твій, винищить перед тобою народи, до котрих ти йдеш, щоб узяти їх у володіння, і ти, взявши їх, оселишся на землі їхній,
30Тоді стережися, щоб ти не потрапив у пастку, йдучи за ними, по винищенні їх перед тобою, і не шукав богів їхніх, говорячи: Як служили народи ці богам своїм, так і я буду чинити.
31Не чини так Господові, Богові твоєму; бо все, чого бридиться Господь, що ненавидить Він, вони чинять богам своїм; вони й синів своїх і доньок своїх спалюють на вогні богам своїм.
32Усе, що я заповідаю вам, прагніть виконувати; не долучай до цього, і не відкидай від нього.