1О тім часі сказав мені Господь: Витеши собі дві скрижалі кам’яні, схожі на попередні, і вийди до Мене на гору, і зроби собі дерев’яного Ковчега.
2І Я напишу на скрижалях слова, котрі були на попередніх скрижалях, котрі ти розбив; і поклади їх до Ковчега.
3І виготовив я Ковчега з дерева сіттим, і витесав дві кам’яні скрижалі, як попередні, і пішов на гору, і дві скрижалі були в руках моїх.
4І написав Він на скрижалях, як написано було перше, ті десять заповідей, котрі вирік вам Господь на горі з осердя вогню у день зібрання, і віддав їх Господь мені.
5І обернувся я, і зійшов з гори, і поклав скрижалі в Ковчег, котрого виготовив я, щоб вони там були, як наказав мені Господь.
6І сини Ізраїлеві вирушили з Беероту, міста синів Яакана до Мосери; там помер Аарон і похований там, і став священиком замість нього син його Елеазар.
7Звідти рушили до Ґудґод, з Ґудґоди в Йотвату, на землю, де потоки води.
8О тій порі відокремив Господь коліно Левійове, щоб носити Ковчега Заповіту Господнього, стояти перед Господом, служити Йому і благословляти в Його ім’я, як це триває до нинішнього дня.
9Тому немає левитові частки і спадку з братами його: Сам Господь є спадщина йому, як обіцяв йому Господь, Бог твій.
10І пробув я на горі, як передніше, сорок днів і сорок ночей, і почув мене Господь також і цього разу, і Господь не вигубив тебе.
11І сказав мені Господь: Підведися, вирушай у дорогу на чолі народу цього; щоб вони пішли і заволоділи землею, котру Я присягався батькам їхнім віддати їм.
12Отож, Ізраїлю, чого вимагає від тебе Господь, Бог твій? Того лише, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма шляхами Його, і любив Його, і служив Господові, Богові твоєму, від усього серця твого і від усієї душі твоєї.
13Аби пильнував заповіді Господа і настанови Його, котрі сьогодні заповідаю тобі, щоб тобі добре було.
14Ось, у Господа, Бога твого, небо і небеса небес, земля і все, що на ній.
15Але тільки батьків твоїх прийняв Господь і полюбив їх, і вибрав вас, сім’я їхнє після них, із усіх народів, як оце й нині є.
16Отож, обріжте крайню плоть серця вашого і не будьте вже твердошиїми.
17Бо Господь, Бог ваш, є Бог богів і Господь над володарями, Бог великий, сильний і грізний, Котрий не дивиться на особу і не бере дарунків.
18Котрий чинить суд сироті і вдові, і любить захожого, даючи тому хліб та одежу.
19Тож любіть і ви захожого; бо ви самі були чужинцями на землі Єгипту.
20Господа, Бога твого, бійся, і Йому одному служи, і до Нього приліпися, і Його йменням присягайся.
21Він-бо хвала твоя і Він Бог твій, Котрий учинив з тобою ті великі і страшні діяння, котрі бачили очі твої.
22Сімдесятьма душами прийшли батьки твої до Єгипту, а нині Господь, Бог твій, учинив тебе численним, як зорі небесні.